Яга. Перезавантаження

27.3. “Ол інклюзів” за чужий рахунок 

 

Єва ж у цей час думала про речі куди більш приземлені й приємні. Їй усе до біса набридло. Безкінечні розбірки з Кощієм, інтриги західного блоку, вічні капризи й розбірки поліських лісовиків і ця нескінченна місцева сирість так дістали відьму, що пропозицію Таріка вона сприйняла як чудовий, повністю оплачений за чужий рахунок відпочинок. Дубай, білий пісок, п'ятизірковий сервіс і повне безглуздя — те, що лікар прописав для вигорілої магічної істоти. Повний “ол інклюзів”, як мовиться… 

Вона уявляла, як лежатиме під великою парасолею, попиваючи якийсь шалений безалкогольний коктейль із пустельними травами, поки Кощій тут, у київській сльоті, бігатиме по судах і відбиватиметься від німецьких перевірок. Ця думка гріла її куди краще за будь-яке давнє закляття, яке вона вичитала у не менш древній книзі.

Тим часом на Борщагівці Млинцур проводив фінальну інспекцію майна, і це видовище мало мало спільного з витонченими зборами вищого світу. Кіт сидів посеред кімнати на величезному махровому рушнику і з упевненістю досвідченого контрабандиста пакував речі в стару дорожню сумку.

— Східна культура — штука тонка, тут без підготовки не можна, — бурчав він, заштовхуючи лапою під підкладку старий срібний ножик, буцімто суто для нарізання ковбаси в дорозі. — Вони там думають, що якщо в них нафта і сервери, то зловили бога за бороду. Підземного, ага… знаю я його. А ми їм покажемо власні традиції експропріації надлишків. 

— Млинцуре, якщо ти збираєшся везти в еміратському джеті контрабанду, то хоч срібло витягни, — ліниво відгукнулася Єва, навіть не відриваючись від дзеркала, де вона критично оглядала свій новий макіяж. — У них там рамки на митниці пищатимуть так, що твою “експропріацію” завернуть ще в терміналі. І взагалі, припини пакувати хату, ми летимо на курорт, а не грабувати каравани. Хоча щодо караванів я ще подумаю. 

— Так, — бурчав Млинцур, штовхаючи лапою пучок заговореного багна з київських боліт, загорнутий у газету “Факти”. — Це для мікрофлори. Пустеля пустелею, а якщо від їхнього сухого пайка шлунок стане, чим рятуватися? Три сушені миші на чорний день… летять у бічну кишеню. Пара східних шовкових хусток… — кіт лапою підтягнув трофеї, які встиг потягнути зі столу президії в Тридев’ятому. — Це я вдало зайшов, шовк чистісінький, буде мені підстилка під дупу на пляжі.

Єва, спостерігаючи за цим мародерством, лише хитала головою, пакуючи у валізу крем з максимальним рівнем захисту від ультрафіолету і пустельних зурочень. Вона знала, що якщо кота не зупинити, він затягне в літак і половину борщагівського гардероба разом із вішаками.

— Млинцуре, ти ще туди свій лоток запакуй, — пирхнула Єва, витягуючи з шафи чергову сукню.

— Смійся, смійся, — похмуро відгукнувся кіт, зубами затягуючи вузол на мішечку з котячою м'ятою. — Головне, щоб у тому їхньому літаючому палаці креветки подавали вчасно. А чалми ми шейху ще по дорозі підправимо, якщо почне свої права качати. Ми летимо з комфортом, чи я не магічний помічник?

— Головне, щоб твій комфорт не закінчився міжнародним скандалом ще над Чорним морем, коли ти полізеш перевіряти запаси чорної ікри в їхньому бізнес-класі, — зауважила відьма, закриваючи основний замок валізи. 

— За ікру можеш не хвилюватися, я її першим знайду і надійно сховаю в надійному місці, тобто в собі, — подав голос Млинцур, затягуючи пасок на своїй торбі. — А от за що реально варто переживати, то це за Костянтина. Він там у такій істериці, що в радіусі кілометра навколо офісу калюжі померзли. Юристка, котра тепер ще й наша відьма, його добила своїми параграфами, хоч це було справді феєрично, а ти ще й на чужому літаку тікаєш. 

— Про комфорт ти Кощієві розкажеш, — Єва підійшла до кутка, де стояли її головні робочі інструменти — стара, потемніла від часу березова мітла і важка дерев'яна ступа, обкована залізом, яка зазвичай слугувала їй надійним транспортом для польотів. 

Поруч, на полиці, затишно вмостилася її менша копія — масивна чавунна ступка з важким товкачем. Нею відьма не лише розтирала коріння й сушені жаб'ячі лапки, а й за потреби могла розбити голову будь-якому надто нахабному гостю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше