17.6. Аналіз списку конференції некромантії 

Кощій швидко згорнув вкладку з картами геодезії й відкрив інший засекречений файл. До відльоту з реального світу залишалося не так багато часу, хвости в Києві підтискали, та й Єву без нагляду залишати не хотілося, а йому ще треба було перевірити фінальні списки тих, хто вже подав заявку на цю конференцію. 

На екрані висвітився офіційний золотий гриф: “Перший Світовий конгрес з темних мистецтв та альтернативної некроніки. Локація: Тридев’яте царство, закритий сектор”. О, як по-хитрому він закрутив зі своїми секретарями! Але…  

Але Костянтин Борисович незадоволено поправив краватку. Євуся на цей форум принципово не збиралася — її екологічно-відьомська магія й шлюбні справи були далекі від офіційного некромантського напряму. Проте Кощій як один із головних спонсорів та ідеологів цього збіговиська мав особисто знати кожну гадину, яка з'явиться в кулуарах. І те, що він побачив у свіжих оновленнях списку, змусило його безсмертне серце, яке билося тільки коли саме хотіло, пропустити удар.

— Так, дивимося, хто тут у нас намалювався в останній момент... — пробурчав Кощій, відчуваючи, як у салоні знову починає падати температура. — Збіговисько реліктів якесь, а не конгрес. О, професор некроніки з Оксфорда — ну, цей старий хрін безпечний, у нього всі амбіції давно в шафі разом із кістками по поличках розкладені. А це що за диво? Аристарху, ти тільки поглянь на цей східний десант, який подав заявки через дипломатичні канали!

Ворон коротко рвано каркнув, ледь не підрізавши сміттєвоз на темному повороті, й зацікавлено скосив одне оком у бік шефового смартфона.

— Султан аль-Мансур, спадковий некромант з Оману, володар пустельних джинів і власник трьох нафтових вишок із чистою кров'ю драконів, — зачитав Кощій, і його голос злетів на октаву вище від обурення. — Цей парфумований павич везе з собою цілий потяг золота і, дивись-но, вказав у додаткових інтересах: “Пошук нових магічних партнерств та інвестиції в європейську автентичну культуру”. Це що таке він має на увазі? Знаємо ми ці інвестиції! А це хто поруч із ним реєструється? Шейх Карім з Бахрейну, заклинатель підземних вогнів і нафтовий трильйонер. Пише, що мета візиту — “Обмін досвідом із древніми істотами й розширення приватного бізнес-впливу”.

Кощій із силою закрив телефон, аж жалібно дзенькнуло загартоване скло. Пустельні мільярдери з джинами на посилках — це був серйозний головний біль для його фінансової монополії в Тридев'ятому царстві. Вони перли туди зі своїми нафтогрішми, навіть не підозрюючи, що за кілька днів їхні багатства і надмірна впевненість можуть зіштовхнутися з непередбачуваною відьомською стихією в особі однієї місцевої хранительки, яка просто проходитиме повз когось із них, якщо їй раптом захочеться побачити екзотичних темних магів. Тож зараз Кощій бачив у них тільки зухвалих конкурентів, не більше й не менше… 

— Аристарху, тисни на газ, нам треба закрити всі тутешні рахунки за цю ніч! — скомандував він, люто смикаючи манжети. — Треба терміново перевірити баланси наших банків у Тридев'ятому і замовити додаткову перевірку. Якщо ці пустельні товстосуми думають, що можна просто так прилетіти на конгрес і викупити тут усе магічне поле разом із місцевими істотами, то вони забули, чому мене в обох світах звуть Безсмертним. Я їм такий інвестиційний клімат у Тридев'ятому влаштую, що вони назад на своїх верблюдах через Чорне море тікатимуть! Тисни, кажу тобі, бо до світанку не встигнемо!