11.3. Перший день у “Центрі виправлення кривих доль” 

— Звучить як вишуканий злочин, особливо про масаж, — схвалив кіт, задоволено мружачись. — Тільки де ж ти таку залізну відьму серед цих київських німф знайдеш? Вони ж тут усі тендітні, як проліски.

Договір з Дімітріосом було підписано за п'ять хвилин, а легкий відьмацький гіпноз і очищення приміщення від духа остаточно переконали рієлтора зробити максимальну знижку. Офіс перетворився на цукерку за одну ніч завдяки парі дієвих замовлянь побутової магії. І вже через день “Центр виправлення кривих доль” відчинив свої двері.

І ось тут почалося справжнє пекло, бо все раптом пішло наперекосяк, тобто зовсім не так, як планувала собі Яга.

День перший виявився парним, тож Єва, згідно з планом Млинцура, одягла суворий смарагдовий костюм, зібрала платинове волосся у гладкий пучок і всім своїм виглядом демонструвала образ елітного коуча з особистісного росту. Вона щиро сподівалася, що на вогник “ресурсного стану” злетяться акули київського бізнесу, бо вони напару з котом устигли дати рекламу в усіх соцмережах, які їм тільки вдалося знайти.

Але замість залізних леді до неї повалив такий контингент, від якого в Млинцура сіпалося ліве око, а в самої Яги свербіли долоні, а з пучок самовільно стріляло голками пристріту.

Першою в кабінет запливла ефірна істота у рожевому худі, від якої за версту тхнуло кокосовим молоком і сеансами релігійного масового психозу.

— Ой, ви знаєте, — проскиглила німфа, картинно падаючи на оксамитовий стілець і надуваючи губки, густо намазані блиском. — У мене така затяжна депресія... Мій всесвіт закрив переді мною всі фінансові потоки! Я вже і карту бажань клеїла, і тричі на день дихаю маточкою, щоб привабити багатство, а мій хлопець усе ніяк не дарує мені новий смартфон! Мені здається, у мене заблокована чакра достатку. Поверніть мені мій ресурс!

Єва Степанівна так сильно стиснула в руці свою дорогу чорнильну ручку (добре що не гусячим пером пишеш, знущався з неї Млинцур), що та ледь не тріснула навпіл. Відьма глибоко вдихнула, намагаючись не перетворити клієнтку на болотяну жабу прямо тут, на новому ламінаті.

— Дівчино, — максимально спокійним, але крижаним коучинговим голосом мовила Єва. — Ваша чакра достатку не заблокована. Вона у вас просто відсутня через хронічне неробство. Мій вам коуч-метод: підніміть своє ледаче тіло зі стільця, знайдіть роботу, і всесвіт миттєво відкриє вам грошовий потік. З вас три тисячі гривень за консультацію. Наступний!

За інста-німфою прийшла екзальтована плаксива блогерка, яка дві години ридала через те, що її “внутрішня дитина конфліктує з охопленнями в Інстаграмі”, за нею — езотерична дамочка, яка вимагала почистити карму її елітного чихуахуа, бо той відмовлявся їсти преміумкорм.

Під вечір Єва просто безсило сповзла з крісла додолу, дивлячись на купу готівки, яку Млинцур педантично складав у шухляду столу. За кухонну сіль у паперових серветках, яку вона видавала за “кристали прадавнього заземлення”, вони заробили чимало, але морально Яга була повністю вичавлена.

— Ну яка з цієї німфи відьма?! — лютувала Єва, зриваючи з голови шпильки й розпускаючи своє розкішне платинове волосся. — Вона ж від першого крику мавки в лісі зомліє, а якщо побачить, як хатка на курячих лапах зносить паркан сусіднього фермерського господарства, у неї трапиться миттєвий інфаркт! Млинцуре, це провал. Тієї самої кандидатки немає. Вони тут усі як заварний крем — солодкі й розлазяться від найменшого натиску!

— Спокійно, хазяйко, — кіт ліниво лизнув лапу, задоволено мружачись на касу. — Завтра непарний день. Змінюємо личину, як і домовлялися. Замість суворого коуча вмикаємо народну сваху Явдоху. На шлюбні оголошення точно прибіжить хтось серйозніший, кому швидко потрібні конкретні результати. 

Єві дуже хотілося у це вірити…