9.5. Млинцур у ролі фінансового консультанта 

Кіт ліниво повів лівим вухом, розім'яв вуса, і в її голові чітко пролунав його фірмовий, оксамитово-професорський голос. Він зауважив, що їй просто наснився маркетинг, і це цілком нормальна реакція непідготовленого відьмацького організму на сучасне життя людей. Потім кіт поцікавився, що ж вона там навигадувала у своєму текстовому файлі й чим саме збирається дурити вибагливу столичну жіночу еліту.

— Та в тому й проблема, що я абсолютно не можу вибрати! — щиро поскаржилася вона, спираючись спиною на каркас ліжка. — І психотерапію хочу, бо вони всі тут у Києві з прибабахом, їх треба лікувати й направляти. І свахою хочу бути, бо це ж чистий кайф і веселощі — дивитися, як вони мучаться на побаченнях. І аури їм чистити треба, бо там у половини перехожих замість нормального біополя — обгризений капустяний качан. І те хочу, і те хочу, все здається прибутковим. Голова просто тріщить від варіантів, але ж мене на все не вистачить, і в цьому величезна проблема!

Млинцур нікуди не поспішав. Він повільно підняв задню лапу вгору, наче пістолет, ретельно почухав нею за правим вухом, хмикнув до своїх думок і демонстративно лизнув рожеву п'ятку.

Після цього кіт ліниво транслював їй прямо в голову, що вона прожила на цьому світі дев’ятсот років, а елементарних комерційних мізків так і не нажила. Фамільяр риторично спитав, навіщо взагалі вибирати щось одне, якщо в тій колишній аптеці на Золотих Воротах, яку вона пригледіла, є два абсолютно окремі входи, що ведуть з одного спільного коридору.

Єва здивовано кліпнула заспаними очима і перепитала, що конкретно він має на увазі, коли каже про це планування.

— Роби собі відразу два напрями, але запускай їх через день, — авторитетно порадив кіт, нарешті опускаючи лапу і сідаючи рівно. — По парних днях ти будеш суворим, шалено дорогим коучем і психологом у шикарному смарагдовому костюмі, який здирає з наївних бізнеследі три шкури за повернення внутрішньої сили, пошук ресурсного стану та експрес-чищення аури. А по непарних днях — просто міняй личину, чіпляй дурні круглі окуляри, фарбуй губи яскраво-червоним і ставай колоритною галасливою свахою в агенції “Я ваша сваха”. 

“Ти дивись, який розумний у мене фамільяр! — промайнуло в голові Яги. — І що б я тут без нього робила?!” 

— Ти ж сама хвалилася, що змінювати зовнішність для тебе — як пальцями клацнути, — вів далі кіт. — Клієнти навіть не здогадаються, що ці два кабінети через стінку належать одній і тій самій відьмі. Сама їх спочатку розлучай і вчи любити себе як психолог, і сама ж потім одружуй як сваха. Це ж подвійний прибуток з однієї голови. Коротше, чиста комерція.

Єва кілька секунд сиділа абсолютно нерухомо, детально перетравлюючи почуту схему. В її зелених очах повільно, але впевнено загорявся хижий, суто азартний вогник прадавньої розпусниці доль. Це ж треба таке вигадати! І головне, зовсім не напружуючись.

— Млинцуре... — прошепотіла вона, розпливаючись у задоволеній, майже зловісній посмішці. — Ти не просто мій депресивний домашній демон. Ти справжній геній української тіньової економіки. Це ж просто геніально! Офіс-трансформер, який працює без вихідних і перерв!

— Я знаю, — скромно й байдуже відказав кіт, знову повертаючись до своєї ранкової інтимної гігієни. — А тепер піднімай свою відьомську дупу з підлоги і йди на кухню. Твій геніальний фінансовий консультант уже дві години як мріє про шматочок свіжої підчеревини. Час платити за бізнес-план, Євусю… І знай, отієї червоної риби, яку ти купила в магазині, я не хочу, вона зовсім не має смаку, а лимон я не люблю…