Заспокоївши свою душу я одного разу,
Скільки слів від мене почув кожен,
Хотілося мені правди як води від спраги,
Але я хочу щоб почув кожен,
Зміни у світі, звичайно ж не солодко,
Ну, це тобі, шановний не ліжечко,
Не буде тобі м'яко і десь гладко,
Та й незабаром скінчиться ця сутичка,
У світі голодують, страждають повно,
Але на війну, ти, витрачаєш як не дивно,
І почалося все це якось так спонтанно,
Залишіть місце, щоб було обітованно,
Не хочу судити, у минулому я себе розкритикував,
І засудження я від усіх не минув,
Полі засійте, щоб народ не голодував,
І війну ви припиніть, щоб народ не гинув,
Дайте мир і ту свободу, щоб ніхто не сумував,
Щоб ніхто той жах ніколи не повторював…
Написаний: 31.01.2023
Переклад: 13.03.2023
Реліз:
Автор: Дмитро Яновський
Відредаговано: 03.12.2023