Ядерний вибух
05. Накипіло за рік
Скільки жаху описав,
Скільки разів мерзотам відповідав,
Час летить немов шалений,
І розквітає у саду клен зелений,
Війна зламала мою творчість,
Але не зламала нас із вами,
Війна принесла біль, плач і скрегіт зубів,
І пережити це пекло, кожен з нас зумів,
Попереду багато чого нового,
Але не поставимо ворога ми злого,
Але всі ми йдемо до одного,
Щоб бути всім за одного,
І вже не клянчить та російська аудиторія,
Не пише: «Прєкраті, нє крітікуй»,
Пройшов час того фанатизму,
Нема вже того тотемізму,
І не звинуватять більш у фетишизмі,
І не буде фанатизма в остракізмі,
Я не схвалю ні війну, ні привід, ні причини,
Бо бачу плач осиротілої дитини,
Це дурня для свідомої людини,
Але ж напише якась недолуга с*ка,
Що я не людина і падлюка,
Стулись вже, смажена гадюка
Написаний: 24.04.2023
Реліз:
Автор: Дмитро Яновський
Відредаговано: 03.12.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
