Глава 9

Переїхавши я одразу розірвала всі зв'язки з сім'ю, і нарешті стала майже повноцінно самостійною, проте я дуже сумувала за ними хто хто а вони моя сім'я, але я не жалкувала про це, я знайшла хорошу фірму, і влаштувалася туди програмістом, в перший же день я показала наскільки я талановита до програмування, в нашій групі по роботі були лише три дівчини включаючи мене, і вісімнадцять хлопців, але ми перемагали їх у всьому, я знала що батьки шукають мене, але вони ніколи мене не знайдуть, адже я дуже далеко. Одного разу прогулюючись я помітила знайому постать, зрозуміла це був Марко, але що він робить тут, він що переслідує мене, ці думки полинули у мене в голові, тому я одразу розвернулася і пішла додому, я не розуміла чому де з'являюсь я там і він, невже він справді переслідує мене, але я не могла з ним зв' язатись, адже він може роскрити де я, проте на щастя він мене не помічав, і врешті решт виїхав з країни, я бачила бо він сідав на літак, рейс був до Нью-Джерсі, я спокійно пішла додому. Довіряти комусь я не могла, проте на роботі я мала багато друзів і навіть з'явився хлопець, який що вечора супроводжував мене додому, але одного разу він не прийшов на роботу, я почала непокоїтись дзвонила йому, писала але він не відповідав, тому я відпросилась з роботи, і пішла до нього додому, сподіваючись знайти його там, і що я там побачила, він п'яний лежить на дивані, напів роздягнений, і з пляшкою червоного вина в руці, я вирішила допомогти йому, взяла пляшку з його рук і викинула у смітник, усе прибрала і допомогла одягтись, але найважче було перенести його на ліжко, для мене він був 500 кілограмовим, я ледве підняла його, хоча важив він десь 60-70кг, але вийшло так що я випадково перечепилась за килим, і впала разом з ним на землю, вийшло що він напівпритомний опинився зверху, шансів вибратись і підняти його на ліжко було 0%,він же важкий, тому я пролежала цілу ніч з ним на підлозі, на ранок він розплющивши очі ясне діло побачив мене, я попросила його піднятися, він хитаючись і падаючи, таки підвівся, я допомогла йому Лягти на ліжко, і принесла протиалкогольний напій, випивши він засипав мене вибаченням і запитаннями... "в нас нічого не було", "як ти опинилася в мене в дома, і як я заснув на тобі", "я не зробив нічого поганого", "пробач мене" 

-досить, минулої ночі нічого не було, ти не прийшов на роботу, я почала хвилюватись ось і опинилася у тебе в дома, я несучи тебе, запнулась за килимок і так вийшло, і не проси вибачення ти був п'яний... 

Він мовчки слухав мене, вивчаючи мене, підійшовши до мене він взяв мене за руки, і сказав.. 

-ти справді хвилювалась за мене, і тому прийшла щоб допомогти... 

-тааак а що.. 

-ти найкраща, про мене ніхто так не піклувався як ти... І він обійняв мене....