Глава 5

Уже пройшло два дні, від того часу як я доглядала за Марком, а може це доля, хто його знає.

-так... ти вже здоровий можеш іти. Адже мої трави йому і справді допомогли. 

-можна в тебе лишитись. 

-слухай ти маєш свою сімю, і маєш свій клопіт тому краще, іди додому, батьки тебе чекають... Давай іди.. Іди.

 Він обережно вийшов і спустився сходами. Нарешті він пішов. Мама сказала що скоро повернеться з відрядження, а мені уже пора у школу. Я бігом поснідала, зібрала рюкзак, і побігла до школи. Я сіла на автобус, і поїхала, через пів години я була під школою... Це була величезна споруда з чотирма поверхами, біля школи було висаджено багато рослин, і були лавочки під кожним деревце, коли я зайшла в середину, юрба дітей ледь не збила мене з ніг, я побачила величезну, люстру що висіла над дітьми, освітлюючи дорогу, сходи які вели кудись нагору, підлога було дуже холодною навіть через взуття, посередині стояла статуя чоловіка, тримаючого списа, гострим кінцем до гори, а під статуєю був маленький фонтанчик. Я піднялась на четвертий поверх, і одразу мені запахло книжками, бібліотекою, і деревом, пройшовши далі по коридору, я знайшла на дверях <10а> і зайшла, вчитель саме пояснював тему. 

-новенька... Вітаю ласкаво просимо... Вибери собі місце.. І сідай.. 

Я мовчки сіла за пару, витягла зошит та ручку, і почала писати те що писав учитель. Клас ззовні був теж доволі великим, величезні вікна, невеликі лампи-плитки, паркет, і дошка, стіл учителя і парти. Раптом у клас хтось заходить.. 

-аааа... Прогульщик проходь.. проходь сідай. 

-дякую. 

Він зайшов у клас... Це був Марко.. Він шукав поглядом вільне місце,і як на зло воно виявилось лише біля мене. Він присів.. 

-привіт. 

-привіт. 

Коротке привітання і увага на вчителя. Щойно урок закінчився, всі підійшли щоб познайомитись зі мною, я розповідала хто я і ким є, усі одразу захотіли бути моїми друзями. Особливо мені сподобалась дівчинка, Оля хороша вона, вона також як і я мігрувала до іншої країни, але у неї зовсім інша історія. Ми зрештою стали найкращими друзями. А з Марком у мене почались справжні стосунки. Але не надовго...