Яблуко омани або недовіряй нікому

Глава 4

Мені було так соромно, я хотіла провалилися крізь землю. Я обережно підвелась, умостила його на ліжку, зняла його сорочку і накрила ковдрою, я хотіла було піти щоб в кинути у пралку сорочку, але він схопив за руку і прошепотів,

-не йди, не лишай мене.... 

Я обережно поклала його руку на ковдру, і пішла, він спав солодким сном і навіть не пробудився, я помітила що за ним доведеться доглядати ще два, три дні тому я підготувала усе необхідне. Я зайшла в кімнату і сіла на стілець цілу ніч я сиділа поряд з ним, коли настав ранок я побачила що він відкрив очі, він хотів встати але не міг. 

-що зі мною... 

-нічого... Ти просто поранений, доведеться за тобою приглянути ще два дні... 

-де я? 

-ти у мене в дома, в готелі. 

-аааа? Здивовано подивився. 

-що щось не так... 

-це твоє ліжко? 

-ну так а що? Ти можеш не хвилюватись батьки не повернутися іще довго. 

-ні я повинен вст... 

-ти не можеш встати... Бо рана тобі не дасть..... Я підійшла до нього привідкрила ковдру і витягла бинт і ліки. 

-що ти робиш? Намагаюся прикритися він. 

-ну що ти крутишся, я повинна перев'язати тобі рану... Тим паче я уже це робила раніше, і все вже бачила, так що не треба мене боятись... 

-аааа ой... Вибач. 

Я обережно помазала рану і перемотала, добре що я знала медицину а то би... Я прикрила його ковдрою і встала, він знову вхопив мене за руку.. 

-куди ти... 

-Я зараз прийду... Не хвилюйся я не кину пораненого.. 

-добре. 

Я пішла на кухню, взяла мисочку з лікувальним відваром, який я приготувала поки він спав, і мисочку з супом. Я зайшла в кімнату. 

-так пане хворий, вам потрібно поїсти і прийняти ліки.. 

-Я ненавиджу ліки... Але з'їм.. 

-от і добре. 

Я взяла ложку і дала йому відвар, скуштувавши він сказав що цей напій нагадує йому, ромашковий чай з шоколадом, але там були лише трави що давали йому такого смаку. Потім я погодувала його супом і наказала спати. Він смирно ліг. 

-будь ласка скажи своє ім'я... 

-Мія.... 

-таке гарне... І він заснув не договоривши. 

Я спокійно пішла у кухню помилка посуд, і доповіла мамі ситуацію.. Мама лише зраділа почувши що я когось лікую. 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше