Розділ 9. Будиночок

---—--Деян—------------

Той нікчемний смертний добряче зіпсував мені життя.План Ядвіги , звичайно ,був не досконалим , але ж все було так просто.Якщо б він не встряв,то справу було б зроблено.Я був би вільний.

Дідько!Мені коштувало чималих зусиль вгамувати сестру.Їй кортіло якнайшвидше випустити кишки цьому миршавому шмаркачу.Але він не міг сам з усім цим впоратися.Треба дізнатися хто за ним стоїть.Руде дівчисько не могло цього зробити.Вона під повним контролем Ядвіги.

Хто ще?Циганка?Таких знань і вмінь у неї немає.Але після випадку з верстатом стара безслідно зникла.Навіть моя люба сестричка не може її знайти.А вона може будь-кого з під землі дістати.

Дістаю телефон й набираю повідомлення:”Ладо, пробач.Сьогодні не вийде зустрітися.Термінові справи.Мені дуже шкода”.

Чорт, це ж скільки я її вмовляв на цю зустріч,щоб самому ж відмовитися.Це все забрало в мене чимало сил.В такому стані не варто потрапляти Велес на очі.Вона сама того не розуміючи стає сильнішою.Утримувати маскування й так при ній важко.

Як же гидко впадати за нею.Ненавиджу.Весь її проклятий рід негавиджу.Але тільки вона ключ до моєї волі.

Валюсь з ніг.Потрібно підкріпитися…Такої дикою втоми я не відчував вже давно.Ядвіга мала б все приготувати.Добираюсь до її лігва ледь не на автопілоті.Милу місцинку обрала сестричка.Невеликий будиночок з дерев'яною загорожою тільки зовні такий благополучний.Всередині там кояться жахливі а іноді й огидні речі.

Ядвіга полюбляє влаштовувати криваві вечірки.Я не надто чистолюбний, але такі розваги не для мене.

Всередині панувала напів темрява. До речі простору тут набагато більше ніж виглядало зовні,але сестру знайти було неважко.В одній з кімнат на велюровій софі лежала Ядвіга й дзеленчала намотатин на руку дрібним ланцюгом.

-Братику, ти виглядаєш стомленим.Тобі треба підкріпитися.Хочеш поділюся?-спитала вона й потягла за ланцюг.

Я й не помітив що на ланцюжку у неї було напівпритомне закривавлене дівча.Ядвіга лизнула кров з її щоки й запропонувала мені.Коли я відмовився вона вп’ялалася цілунком в вуста дівчинки ,в коли закінчила так само глибоко вгризлася в шию високтуюючи кров.В тої сил вистачило на легенький зойк.Я знав що сестра її не вб'є.Точніше я сам і заборонив їй це -  зайві сліди нам ні до чого.Ядвіга пограється й відпустить малу , стерши всі її спогади.Що саме вона зітре - це нюанси.Чи це буде кілька останніх днів ,чи все її життя - мені байдуже.Головне жодних трупів і жодного свідка. Решта - проблеми Ядвіги.

Взагалі-то людська кров нам не потрібна, хіба що он сестричку потішити.(Хоч не може сказати достеменно чи та дівчина була цілком людиною)

Видовище було навіть на мій збочений погляд огидне.Так що розгледіти сьогоднішню жертву як слід бажання не було.Я зайшов в іншу кімнату й одразу опустився в крісло, біля нього на невеличкому столику вже очікував високий темний келих.Я схопив його й жадібно відпив.

Ммм…Есенція…Відчуваю як сили поступово повертаються до мене.Ядвізі знадобилося декілька століть спроб і помилок ,щоб зрозуміти як повертати мені силу.Й рівно стільки ж забилося щоб зрозуміти,що весь цей час вона зцілює не тільки мене.Проклятий зв'язок.Якби я міг приквнчити його й не нашкодити собі.Дідько, якби не той смертний я б уже був вільний,в не задовольнявся цим лайном.Хто за ним стоїть.Один смертний не міг це провернути сам.Хто за ним стоїть? Мольфар?Ні той був закований.Дівчисько русалчиного роду Ядвіга контролює повністю.Циганка не має стільки сил й тим паче знань.Велес була поза грою.Трясця!Хто?Хтось розумній й найголовніше могутній.