Розділ 8.Невже він сам до цього додумався?

-----Яся-----

Цікаво спостерігати як кілька ковтків оковитої здатні повернути еволюцію людства в зворотньому напрямку: високоінтелектуальний homo sapiens перетворився в …аморфну субстанцію не здатну розмовляти , мислити і пересуватися.І це моя травичка подіяти не встигла.

Хлопець лежав посеред кімнати нерухомо.Він не випив й третини того,що було в келиху.Отруїти його я не могла в пляшці було всього кілька крапель зілля  ,та й не випив він майже нічого.

-Ей,-легенько буцаю його ногою.

Не рухається .Те ,що він вріже дуба в мої плани не входило.Аж ніяк.Опускаюсь біля нього навшпиньки.Треба перевірити пульс.

Як тільки кінчик мого пальця торкається його шиї він відразу згортається в позу ембріона й бубнить щось явно не людською мовою.Живий - це плюс.Лика не в'яже - це ,безумовно ,мінус.За своє довге існування вперше бачу ,щоб така мізерна доза алкоголю звалила дорослого чоловіка.Можливу індивідуальну непереносимість алкоголю я не врахувала.Добре хоч з травами не перестаралася ,а то б отямився він в кращому випадку десь через тиждень.Хоч при такій реакції на алкоголь вони і не потрібні.Ох і наварив ти каші хлопче.Чим ти думав, коли вирішив щось вкрасти в долі.Ну не зовсім в долі,але суті це не міняє.Ті двоє зовсім знахабніли.Невже думали ,що тільки вони розумітимуть,що реальність змінилася.За такий довгий час існування могли б чомусь і повчитися.Зрозуміло, що Ядвіга особливих інтелектуальних здібностей ніколи не мала, але від її братика я такої тупості не чекала.І де їх заклятий друг тинявся,що дозволив такому статися?Вони точно вигадали спосіб,як його нейтралізувати.Певно Деян у відчаї ,що вирішив погратися з долею, щоб що?Позбутися Лади Велес?А може…Хм цей пройда вирішив звабити її й переманити на свій бік.Логічно хотіти її вбити ,адже тільки вона може його вбити, але ж саме вона може його звільнити.Тільки от не знаю як, та й сам Деян теж не в курсі , але мати на своєму боці спадкоємицю - це розумно.

Отже, план такий: повернути реальність до нормального стану і при цьому не засвітитися.Ті троє століттями не здогадувалися ,що я все ще жива(фігурально).Хай так буде і надалі.Можуть робити все ,що їм заманеться, але з долею жартувати не слід було.Це матиме наслідки для усіх нас.

__________________________________________________

------Тоні---------

Стеля.Чому вона обертається?Чи не обертається?Це я обертаюсь?Чому ж так погано?Де я?

Акуратно повертаюсь на живіт й торкаюсь чолом до холодної підлоги.Стає трохи легше.Все навколо не так сильно крутиться.Приходить розуміння де я.Я в паралельній реальності , в себе вдома , на підлозі.Чому я на підлозі?Ох який же я кретин!До того чому я лежу на підлозі в мене питання є, а те що я в величезній, бляха, СРАЦІ мене чомусь зараз не бентежить.На підлозі дійсно холодно.Погана ідея була тут засинати.

 Насилу розплющую очі й намагаюсь піднятися.Це в мене вийшло не з першого разу й навіть не з другого.Під час своїх безуспішних спроб прийняти вертикальне положення паралельно згадую ,що було до того як віключився.Здається ,я розповів Ясі все про Ладу і про те ,як я змінив дійсність.Чи не розповів?Може це мені з п’яну здалося.На хіба було пити?Я ж ніколи в житті не вживав алкоголь, нащо ж було починати?

З надцятої спроби мені вдається сісти.Протираю очі й намагаюсь зрозуміти ,що сталося.Голова як баняк.Як же погано…Опускаю погляд й помічаю біля себе пару келихів і відкорковану пляшку якогось алкоголю.Якого саме не вдивляюсь ,бо від одної думки про нього мене починає нудити.Тільки тепер розумію,що я тут не сам. Навпроти мене звернулася калачиком Яся.Отже не здалося , вона справді тут була…тобто є…Стараюсь підвестися ,але мене трохи заносить й випадково перекидаю келихи.Від дзвону скла прокидається Яся.

-Привіт,- прохрипіла вона протираючи очі,-Здається ми трохи перестаралися,- констатувала вонап.

Дівчина роззернулася й спробувала пригладити скуйовджене волосся.

-Ти пам'ятаєш,що тут було?-обережно питаю.

-Ти про те чи був у нас секс?-спитала позіхаючи,-Ні не було.Ми напилися й заснули.А твій монолог про твою подружку ,яка бачить потойбічні сили й про те ,як ти поцупив щось у Долі й тим самим змінив реальність був до цього,- поцокала нігтем по пляшці.

Я трохи зашарівся від її прямолінійності.

-Отже,якщо я досі не в гамівній сорочці - ти мені повірила?- запитую все ще очікуючи на санітарів.

-Я не казала ,що повірила тобі, але й не виключаю вірогідності ,що таке може статися насправді.

Ця її здатність ухилятися від однозначної відповіді мене починає сердити.

-То ти мені допоможеш?- мені конче потрібна допомога.

-Це все звучить як божевілля,але я спробую допомогти.В тебе є план?Бо знаєш, паралельні реальності та ігри з долею - це серйозні штуки,- її тон вселив в мене впевненість,що в дурку вона мене точно не здасть.

- Ти не повіриш кілька годин тому я й гадки не мав як все це виправити.Але зараз я здається знаю ,що робити.До речі ,це я вперше в житті спробував алкоголь.Може це і побічка така,але я переконаний,що в мене є план.