Яґа
4
Та знову повтор,
Махнул Скіл топор
І попав прямо в груди,
Що б той не орав
Та претихнув паскуда.
А той що з рукою
Лише по плече.
Упав у багнюку
Та іспачкав лице.
Але прямо в спину
Встиркнулось копьє.
Та Скіл обернувся
Глянуть смерті в лице.
І тут пару стріл
Встиркнулось у тіло,
Але це його
До землі не склонило.
Він знов обернувся
К дружині своїй.
В очах промайнуло.
«Тікайте мерщій!»
Дружина його
Яґу обійняла,
Собою прикрила
І заорала.
Бо стала вдовой,
А Яґа сиротой.
Той меч,
Що упав у її під ногой.
Їй стане в пригоді.
Весь світ став глухой.
Схопила його
І каже Яґі:
- Тікай швидко в ліс
Крізь щель,
Що в стіні.
Чекатимеш мене
В зміїній норі.
Мечем показала
На отвір маленький.
І та заридав
Побігла швиденько
До отвору тільки
Добігла вона,
За ногу її
Схопив сатана.
Схопившись за отвір
Своєю рукой,
У лоб печенігу
Іншой ногой.
Но той дуже міцно
За ногу тримав.
Сміявся він гучно,
Сильніше стискав.
Та тут відвалилась
У нього рука.
З мечем каже мама:
- Тікай швидше Яґа!
А той печеніг
Як скажений оре.
Яґа в щіль полізла,
А мать печенігу
Мечем бьє в лице.
В останній свій раз
Подивилась вона
На матір свою,
Що її зберегла.
Тікала по лісу
Як батько навчав,
У серці тремтіло,
А розум мовчав.
Лиш чула по заду
Як гине народ.
В очах мерехтіло,
Слюни повний рот.
#9967 в Любовні романи
#320 в Історичний любовний роман
#3703 в Різне
#958 в Поезія
Відредаговано: 18.01.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
