Тес встрічалися

 Одного вечора, я просто гуляла, в Дубровіці з друзями перехотилі дорогу, щоб пойти в кафе, і де не взалася машина і побала аварію.   Я пам'ятаю смуто все, але тещо пам'ятаю хтос сказав люблю тебе не покитай мене. Прокинулася, в лікарні  початку подивилася ліво потім право, і бачу снайомого. Кажуть Амнезія коротко часна, я бачу його очі вони печальні як бутьо я зробила погано щось. 

З тобою все нормально  серце кольнуло так болече. Він говорить все добре слава богу що ти жива але попереду тебе суд Настя - мене чого. Думають що я попереду побігла - а справді це водій поїхав як будто стешать сомной.  Суд так суд я не боюсь нічого знаю що я не виновна. Я пригадала своє минуле якою я була і якою я стала. 

Води тай попити пересохло в горли.Так свісно на попий я переживав за тебе я був на операції тебе чекав - де всі чого вони не пришли - вних справа Настя  - угу справи а які.  Після суду мене відпустили як окозалося що я не віновата але мене наказали 5 місяців домашнього арешту поки не знайдеться той хто готів мене вбити я не була проти. А ви як дивиліся за ним він не повнолітній тут у мене появивса вібір кого вібрати кого зних бути  

 У вас гнобіли був боулінг не тільки в школи а в ПТУ  буває що достає все просто не хочеться жити  в Україні і повністю не хотілося жити. Мене все достало  я нікого не чіпаю а вони гноблять мене в селі говорят і не тільки уже достало все повністю даю здачі але все ревно не діє що я їм мішала нічим за що все мені  в реалі як що так то напишит і напишіть чи сподобалася книга. PS:Уже все достало немає терпіння.