9: Кінець

Сьогодні вони з Марікою будуть захищати свій проект. Для Луни це ще одна можливість зустрітися з нею. Вона класна і їйби хотілося подружитися з нею, але після недавнього наврядче дівчина погодиться. По дорозі до школи білокура дівчина зайшла в кафе за кавою. На диво там стояв Гаррі. 
- Що ти тут робиш? – здивовано спитала Рамірес  
- Вирішив заглушити біль роботою. – сумно сказав він. 
- Все добре? – печально спитала Луна  
- Так я впораюся  
Дівчина на прощання поцілувала хлопця в щьоку. Перед школою її спинив Фініас. 
- Радий тебе бачити – з посмішкою сказав він  
- Щось вчора я цього не помітила – лукаво сказала білокура дівчина.  
- Вибач я перепив  
- Ти ж не прийшов тому що дізнався, що я розійшлась з Гаррі? 
- Ні, звичайно  
- Тоді , що тобі потрібно? 
Може з хвилину він дивився на неї з посмішкою намагаючись знайти собі виправдання, але все ж безсильно видихнув і сказав: 
- Добре, твоя взяла. Я хотів би щоб ти подумала про нас з тобою. Адже я майже певний, що ті поцілунки були не простою цікавістю. 
- Послухай, я хотіла б бути з тобою, але ти завжди робиш щось погане, а на наступний день робиш вигляд, що нічого не було. А якщо ти поб’єш мене ледь не до смерті? Теж будеш вибачатися? 
- Я б ніколи... 
- А звідки тобі знати, що ти не спроможний на це. 
Рамірес пішла до класу. Там її вже чекала Маріка.  
- То що , як справи з тим про що ми говорили? – неочікувано спитала вона  
- Можна так сказати я дослухатися до твоєї поради – відповіла з посмішкою Луна  
- То кого ти обрала? Спокійного чи неврівноваженого ? 
- Не одного з них 
- Невже? Хоча це логічно, але якщо ти змогла зробити такий рішучий крок, то повинна відчувати докори сумління. 
- Насправді я нічого не відчуваю. Наче все те що було між нами , було лише в моїй голові.  
- Може ти просто не відчувала нічого до них? 
- Та ні почуття справді були, але здається їх наслідки я поки ще не відчула. 
- Тож давай повторювати  
- Я хотіла спитати. 
- Так звісно 
- Ми можемо стати друзями? 
- Звичайно, хіба ми вже не подруги? 
Дівчата прекрасно виступили. Хоча білокура дівчина боялася виступати перед людьми, разом з вірною подругою цей страх моментально зникав.  
○ Через тиждень ○ 
Тепер Рамірес зрозуміла це відчуття. Коли вона йшла до дому , то зустрічалася з Гаррі. Коли йшла на пари бачила Фініас. Їй хотілося з ними поговорити, але вона знала, що у відповідь почує лише грубість у свій бік.  
Йшовши на останню пару вона зіткнулася з хлопцем. Їх листи порозліталися і вони швидко почали їх збирати. Пролунав дзвінок і вони розбіглися. Луна відкрила свою парку і зрозуміла, що половину її листів були з першого курсу. Це не сильно їй завадило, але все ж обмінятися доведеться. Але вона не пам’ятала його обличчя.  
Досвід в пошуках незнайомеців без обличчя у неї вже є. Можливо цього разу їй пощастить більше. 
 

~~~~~~~~~~

Ну ось і кінець. Все вийшло не так як я планувала, але я сподіваюсь фінал влаштує всіх.

 Зі святом вас. У мене є ще подібних історій тож можливо дуже скоро з'являться ще.

♡♡♡