8: Чи можна втратити все?

Луна сиділа на уроці. Все було наче в тумані . Вона нічого не чула. 
- Агов – крикнула дівчина, що стояла перед нею. 
- Так, вибач – ніяково відповіла білокура дівчина  
- Кажу коли зустрінемося – розгнівана сказала одногрупниця. 
- Через що? – ніяково перепитала Рамірес. 
- Ти мене взагалі слухала? – зі злістю сказала вона, але через мить видихнула і почала все спочатку. – Я – Маріка. Нас призначили на один проект. Деталі обговоримо пізніше. 
Вона пішла. Її чорні пасма , які здавалася самі по собі закручувалися, розвивалися коли вона йшла. У неї доволі сміливий стиль. Луна б ніколи не стала носити щось з трикутним вирізом або сильно прилягають до шкіри.  
Білокура дівчина продовжила блукати у своїх думках. Вона прекрасно розуміла, що Гаррі міг легко підкинути Фініасу куртку, але про це треба питати його самого.  
Доля ніби знущалися над нею адже чорноволосого хлопця не було тиждень. Рамірас не знала, що робити. Коричнево волосий хлопець теж насідав. Він хотів зробити наші стосунки більш серйозними ніж просте тримання за руки і поцілунки в щічку, але поки Луна не буде певна вона нікому з них не буде давати шансів.  
Білокура дівчина вже не могла витримувати. Вони з Марікою зустрілися для роботи над проектом.  
- Можна я з тобою децим поділюся? – швидко протараторила Рамірес поки вони ще не почали щось робити. 
- Звичайно – здивовано відповіла чорноволоса дівчина. 
- Тобі не обов’язково щось казати – почала вона – просто слухай. Мені нема з ким це обговорити. Тож улітку мені почав снитися хлопець і я прийшла в універ з конкретною ціллю знайти його. І на диво до мене одразу почали липнути два хлопці. І виходить так що кожен з них має рівні шанси, але я не знаю що мені робити кому вірити. 
- Окей – трохи подумав відповіла Маріка – давай по порядку . Перший хлопець. За і проти. 
- Ну він доволі різкий, але через це він завжди один і це схиляє ваги в його сторону. Також у нього є прямий доказ, але його могли підкинути. 
- Добре, а інший. 
- Ну він більш стриманий, але коли я поряд з ним таке відчуття, що я його лялька. Також він казав те, що справді сталося у снах. 
- Тож що ми маємо: різкий і привабливий , спокійний і відлякуючий. 
- Знаєш це якось дивно звучить. 
- Так це працює коли пацієнт перестає мати початковий зв’язок з речами він бачить правду. Ще хотіла спитати. 
- Так  
- Ти впевнена, що полюбиш у житті того кого зустріла у сні? 
Вона не знала що відповісти. А й справді чому вона вирішила, що залишиться з ним, а якщо незнайомець буде зовсім не таким як і у сні? 
Рамірес подякувала одногрупниці і вони продовжили робити проект. На диво вони закінчили роботу дуже швидко і це засмучувало Луну. Вона хотіла зустріти чорноволосу дівчину хочаб ще раз.  
Наступного дня до універу нарешті прийшов Фініас. Білокура дівчина встигла перехопити його на перерві. Він виходив з класу, а дівчина бігла туди. По дорозі вона випадково перечипилися і видихнула ногу.  
Хлопець підхопив її на руки і поніс у клас. Там він з допомогою самої Рамірес знерухомив ногу.  
- Ну ось і все – з посмішкою сказав він 
Луна дивилася на нього так, що він сам повілі почав ставити питання 
- Ти щось хотіла?  
- Чому не з’являвся в університеті? 
- Сама знаєш 
- Ти настільки образився? Вибач , я не хотіла. 
- Це все? 
- Ні . Коли ти був у лікарні до тебе хтось крім мене заходив? 
- Так. Мати і здаєть твій хлопець  
- Він щось приносив? 
- Так десерти з кав’ярні і якусь поношену куртку.  
Пазл склався. Нарешті все стало зрозуміло.  
- Дякую за відповіді.  
Фініас обхватив її за талію щоб знати з парти, але неочікувано поцілував. Невідомо чому, але білокура дівчина відповіла на поцілунок. Через хвилину він спинився і почав цілувати її руки, але Рамірес спинила його. Хоч пазл і склався , але це ще не кінець. Чорноволосий хлопець безперечно був у її смаку, але вона не розуміла, що відчуває до нього. 
- Дай мені час, і  я відповім – спокійно сказала Луна. 
Була п’ята вечора. Дівчина нарешті закінчила з уроками. Їй написав Гаррі.  
- Прийдеш на вечірку? 
- Добре 
Білокура дівчина почала одягатися. Вона вирішила довго не думати тож одягла рожевий топ в крапинку , білі майже прозору блузку і джинсові шорти. Здається Маріка все ж надихнула її до більш відвертого стилю. 
О шостій вони з коричнево волосим хлопцем були вже там. Вечірка було доволі нудно тож вони просто стояли в кутку. Рамірес вже жалкувала , що погодилася зустрічатися з Гаррі. Кожен раз коли до нас хтось підходив він постійно акцентував увагу на тому, що ми у відносинах, що відлякувало людей.  
Десь в середині вечірки прийшов Фініас.  Побачивши нас він схопив першу бутилку яка потрапила йому до рук і зник з поля зору. Луна почала хвилюватися. Чи не зробить він чогось поганого? 
Всі веселилися як в один момент на середину зали вийшов чорноволосий хлопець. 
- Ти – крикнув він вказуючи пальцем на білокуру дівчину. – Думаєш весело спочатку давати комусь надію, а потім потоптатися по його почуттях. Зустрічатися з одним цілуватися з іншим. 
- Як це розуміти ? – звовано зі злістю спитав Гаррі  
- Та що тут розуміти. Вона – куртихвістка. – крикнув Фініас.  
У Рамірес в один момент просто зникли всі слова. Вона розуміла, що він має рацію, але злість перемогла її. Вона схопила перший стакан який потрапив їй до рук і  вилила на нього. 
Дівчина просто пішла. Луна не знала, що їй робити. Нарешті вона заснула. Тоді дівчина опинилася у красивому волошковому полі. Все довкола було наповнено фарбами. Перед нею стояв незнайомець . Коли він повернувся то стало зрозуміло, що це Гаррі. Білокура дівчина вже знала це, але не була певна.  
- Ти не здивована? – здивовано спитав він. 
- Я здогадувалася. 
- Круте шоу ти сьогодні влаштувала 
- Чому ти почав приходити у мої сни? 
- Мене попросила сестра. В останні дні перед канікулах вона наснилася мені і попросили забути її. Сказала, що сьогодні ти зустрінеш дівчину яка допоможе тобі це зробити. Так і сталося. Я відпустив сестру. 
- Це добре, але я не буду з тобою 
- Чому? 
- Гаррі,  весь час коли ми були парою на публіці був наче найважливішою частиною мого життя. Я зрозуміла, що не буду з тобою, вибач. 
Він простягнув їй букет з волошок і зник. Білокура дівчина прокинулася з посмішкою на обличчі,  але з розумінням, що гра яку вона почала ще не закінчилася.