Я знову пишу...

Вдячна назавжди

Коли дивлюсь я в твої очі,

там бачу наші давні ночі.

Там я тону в твоїй долоні,

стікаю як сльози солоні.

 

Коли тепло твоє відчую,

здається світ увесь врятую.

Ніби сильнішою стаю,

вмить опиняюсь у раю.

 

А пам’ятаєш, як бувало?

Не помічали як світало…

В обіймах ніжних засинали,

разом майбутнє планували.

 

Ти завжди був для мене марсом

або диким та гордим барсом.

З тобою відчувала волю

і будувала свою долю.

 

Це було лише один раз!

Кохання наше, як екстаз.

Але, на жаль, не вічне все

й це кохання теж засне.

 

Проте його я не забуду

і пронесу життям усюди.

Вдячна назавжди залишусь

та тільки в пам’ять посміхнусь.

© Yana Tarasevych 17.06. 2026р.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше