Сяяти треба без причини,
щоб була радість, як в дитини!
Щоб все навколо загравало,
добро собою зло міняло.
Свій кожний день так проживати,
щоб на ворогів було начхати!
І не тримати ланцюгом страхи
та відпускати недругам гріхи.
Повизначатись з мріями, думками,
а не ховати власне я за довгими віками.
Сказати те, що серцю необхідно,
коли перед тобою є людина рідна.
Встигнути багато треба за життя,
немає вже в минуле вороття…
Знайти загублених і обійняти,
щоб більше їх ніколи не втрачати.
Повірити тоді, як віра кам’яніє.
Тримати бій, як тіло ослабіє!
Тому що сила в нас несамовита -
склеїти долю, коли вона розбита.
Створіння божі з купою надій,
учасниками є сучасних ми подій.
Ми є людьми, які наділені знаннями,
щоб правити цим миром кривими почуттями.
© Yana Tarasevych 21.03.2026р.
Відредаговано: 22.03.2026