Я знову пишу...
За межею волі
Міняє картинки життя,
немає назад вороття.
Заборони тепер не змінити,
доведеться багато лишити.
Мусимо знову навчитись
і прощати, і не загубитись.
Нам випала тяжкая доля
та це відбулось не по волі.
Людина – тендітна душа,
крихка життєва межа.
Так легко серце задіти,
від болю важко злетіти.
На вулиці крах і війна,
від миру висока стіна.
Руйнуються мрії людей,
загасне багато очей.
Так гірко втрачати когось,
здається життя не вдалось.
Нам мариться знову зловіще,
розтанули крики у тиші…
Зникають щасливі моменти,
життя не дає аргументи.
Беззахисні знову й безкрилі
стоїмо на новому схилі.
Тримаємо ту соломинку,
яка дарує миттєву картинку,
що нагадує щастя нам знов,
де є рідне та справжня любов.
© Yana Tarasevych 11.03.2026р.
Відредаговано: 13.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
