Я знову пишу...
Шлях у забуття
Я серйозно тебе відчуваю
до небес, до планетного краю,
до водних глибин, неймовірних висот
від релаксу до буденних турбот.
Аромат твій вдихаю повільно,
нам разом бути так божевільно!
В такі швидкі нескінченні хвилини
поцілунки немов є перлини.
Під ногами немає опори
та зникають навколо простори.
У грудях повітряний шар.
Це кохання божественний дар!
Ти цілуй мене ніжно ласкаво,
поглядай в моє серце лукаво.
Нехай світло твоє нас врятує
і обом щастя вмить подарує.
Так чудово кохати людину,
з нею дихати кожну годину.
Адже любов міняє життя
і веде нас усіх в забуття.
© Yana Tarasevych 06.03.2026р.
Відредаговано: 06.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
