Я знову пишу...
Всупереч гулу!
Знову тривога і знову не сплю.
Знову про мир я у Бога молю.
Світла немає, в квартирі темно.
Хочемо спокою вже ми давно!
Знову шахеди за нашим вікном,
знову родиною в коридорі разом.
Я обіймаю ковдри шматок,
пес завмирає, сідає в куток.
- Тихо, рідненькі, то вітер, мабуть!
Незабаром і нам трішки спати дадуть.
Тихо, моя дорогоцінна сім’я!
Наче не чую шахедів вже я.
Знову йде кожний спати у ліжко.
Бачу з’являється перша усмішка.
Добре ракет в цю ніч не було,
але і так лячно гуло.
Вранці дивлюся я в телефон –
це є традиція, мій новий закон.
Є і влучання, є і постраждалі,
але без жертв загиблих сказали.
Знову я дякую Богу за ранок,
за наш родинний щасливий світанок.
Дякую собі, що терпіння було,
що не дістало нас це мерзеннеє зло!
© Yana Tarasevych 05.02.2026р.
Відредаговано: 05.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
