Я знову пишу...
Там, де залишила серце
Якось наснився мені сон –
це був минулого полон.
Там верби вздовж дороги зеленіли
і очерети над рікой шуміли.
Там небо справжнє і безкрайнє, синє.
Будинки з хмелю й винограду виглядають.
Звідти моє і серце, і коріння…
Постійно рідні звуки всюди там лунають.
А за вікном завод Фенольний височіє,
в кінці городу молода тополя.
Мій рідний край тут серце гріє.
Здавалося, що там є моя доля…
Там народилась і дитинство провела,
тож кожна вуличка така рідненька.
Там я, як квітка розцвіла
і там залишила своє серденько.
Останнім часом ця засяяла земля,
їй історичну назву повернули.
Тепер Нью-Йорком кличу селище і я,
але вже зруйнували його кулі.
Мій рідний краю, не вистачає зараз тебе!
Де б не була, Нью-Йорк ніколи не забуду.
І тільки там щасливою я відчувала себе
та пам’ятати всюди тебе буду.
© Yana Tarasevych 02.02.2026р
Відредаговано: 02.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
