- А ти чого так сильно плачеш?
Ці сльози не помітить тут ніхто!
Ти ж потім себе не пробачиш,
Хоч раз заплачеш, хоч разів десь сто.
Кожна краплина слабкість викликає
І ти не впораєшся більше з цим.
А потім серце швидко завмирає
та для навколишніх миттєво робишся ти злим.
А це ж не злість, це біль зсередини гострить,
неначе в оболонку закриваєш тіло.
Колючим все стає для тебе вмить
і починаєш розмовляти, рухатись невміло.
У цьому стані буває кожен з нас
і плакати дійсно бажання існує ночами.
Особливо в цей випробувальний час…
Але, на щастя, витримаємо все це з вами!
© Yana Tarasevych 31.01.2026р.
Відредаговано: 31.01.2026