Я знову пишу...

Не злість!

             -  А ти чого так сильно плачеш?

Ці сльози не помітить тут ніхто!

Ти ж потім себе не пробачиш,

Хоч раз заплачеш, хоч разів десь сто.

 

Кожна краплина слабкість викликає

І ти не впораєшся більше з цим.

А потім серце швидко завмирає

та для навколишніх миттєво робишся ти злим.

 

А це ж не злість, це біль зсередини гострить,

неначе в оболонку закриваєш тіло.

Колючим все стає для тебе вмить

і починаєш розмовляти, рухатись невміло.

 

У цьому стані буває кожен з нас

і плакати дійсно бажання існує ночами.

Особливо в цей випробувальний час…

Але, на щастя, витримаємо все це з вами!

 © Yana Tarasevych 31.01.2026р.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше