https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1757163145_100.jpg
Я знов промовлю...
вірш
Я знов промовлю, що люблю,
Я знов згадаю, що потрібна.
Нехай навіки загублю
Свою я волю, моя рідна.
Нехай в ціпки одягнуть душу,
В кайдани серце закують,—
З тобою бути, люба, мушу.
Без тебе зорі не зійдуть.
Як кропива пече, коли не поруч,
Коли хворієш чи не йдеш.
І не звертай управо чи ліворуч,
Бо з того шляху ти зійдеш,
Де ми удвох, кохана, мила.
Немов літають ті птахи:
Це доля пристрастю згубила,
Тож хай пробачить нам гріхи...
Відредаговано: 06.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
