Епілог

Кажуть, що на Подолі з’явився черговий дивак — з поглядом, який бачить наскрізь. Він не шукає грошей, не женеться за славою. Але якщо з тобою щось не так — він десь поруч. У нього завжди на плечі — чорне кошеня. А на губах — усмішка того, хто бачив усе. І вибрав своє.

А я йшов по дощовому Подолу, прикрившись парасолькою, з широко розправленими плечима. Каблуки чеканили крок по бруківці. Регалій у мене безліч за останні кілька місяців, як і нагород. Не державних, і про них знали лише обрані! Так головне звання - сірий маг Києва! Решта так, додаток… вагомий, але не основний! А моя головна нагорода обіймала мене, притулившись, взявши під ліву руку.

Що найважливіше я почерпнув із цієї історії? А нічого! Мій світогляд не змінився. Здобутий досвід і друзі, із світу людей, світу магії та тонких світів – ось мій здобуток, який я не проміняю ні на що у світі… як і свій рідний Поділ.

Памятаєте пророцтво оракули Беатрісси? І буде спроба змусити сірого змінити колір… і подолає він той примус… і буде прохання змінити колір… та відмовить він тому проханню… і буде у сірого мага бажання змінити колір… та подолає він те бажання… і змінить він місто, якому Андрій пророкував розквіт… та заграє воно новими барвами…

Усі три етапи я пройшов… Не зовсім у тому порядку, який напророчила Бетті, та все ж! Звичайно, було не легко, і так – Київ я не змінив… Ну, в моєму розумінні. Можливо для цього треба піти в політику і стати мером… та це відверто не моє! Хай вже краще Віталька керує, він уже, можна сказати – наловчився: мости не так часто стомлюються, та й керувати стихіями я навчився (чи то мерія наганяй дала комунальникам і вони стоки почистили).

Хоча, може таки й змінив?

А мій біс-охоронець? Глакс як завжди був поряд... коли його думки не були зайняті ангелессою… то в образі кота, то в голосі в навушнику, то в тіні, що миготіла у відображенні... а то й звичайного киянина мажорної зовнішності.

Мій Артур зі своїм Ремуальдом займалися своїми справами, час від часу навідуючись до нас, обговорити підготовку до чергової зустрічі з невіломим супротивником…

Але це вже зовсім інша інсторія!