3 глава

Те, що було в минулій главі

Після співбесіди я повернулася до Іллі який мене сюди й привіз. Я пообіцяла йому сходити в кафе, але коли я повернулася він стяв біля машини з букетом роз у руці та двома білетами в кінотеатр. 

-- Ми ж мали в кафе йти, тоді для чого білети? -- запитала з цікавістю я.

-- Це ти пообіцяла кафе, но...

-- Що но?

-- Но я не казав, що ми туди підемо. Натомість ти підеш зі мною на фільм. І ось це тобі.

Він подарував мені квіти. І сказав сісти в машину. Я сіла і ми поїхали в кінотеатр. 

Глава закінчується на тому, що після співбесід вони відправляються в кінотеатр замість кафе. Ева думала, що після співбесід вони відправляться в кафе, но не очікувала, що він придбає білети в кінотеатр. А так як він її привіз то і додому має відвезти, тому їй нема куди діватися і вона мусить йти з ним на фільм. Отакий кінець другої глави.

3 глава

Я неочікувала від нього такої хитрості. Не дарма його прозвали лисом, но і я не проста. Лис незможе завжди обманювати лисицю. Ладно, на цей раз піду по його плану. Ми прибули до кіготеатру. Красавчик виходить з машини, відкриває мені двері й подає руку. Я беру його руку й ми йдемо в кінотеатр. Він показав, що в нас є білети й ми зайшли в залу. Там нікого не було, ми були одні.

Фільм називається "Котяче життя. Велика пригода Муурр".

"Котики – наймиліші створіння, їх люблять усі. Тож пориньте у пригоду разом з кошеням з великого міста!

Одного дня смугастика врятувала дівчинка і принесла додому. Тепер вона і Муурр -  найкращі друзі, і на літні канікули разом вирушають за місто. Навколишні ліси сповнені пригод та цікавинок, тож не дивно, що, захопившись, кошеня з міста загубилось в дикій природі. Тепер він сам у лісі, де на кожному кроці чатує небезпека. Чи зможе він вибратись? Муурр знає відповідь: він обов' язково будь-що повернеться додому! І шлях його буде сповнений неймовірних пригод, небезпек та дивовижних відкриттів. "

Я немогла повірити в те, що ми прийшли на фільм який мав би бути лише 6 липня. А ми дивимося його сьогодні. Цікаво скільки ж він заплатив за те, щоб ми подивилися фільм швидше. І чому ми прийшли іменно на цей фільм.

-- Евусік, тобі не подобається фільм? -- котячим поглядом він дивився мені в очі.

-- Мені подобається. 

<Він підвів бровю, а це означає, що він сумнівається в моїх словах. Треба щось придумати. По знаку зодіаку він лев значить великий кіт. Назву його котиком і він заспокоється.>-- в моїх думках.

-- Котику, мені подобається фільм. А тобі? 

Ілля посміхнувся. -- Звісно мені подобається. Я неочікував, що ти назвеш мене котиком. Закохалася?

Я відчула, що мої щоки починають горіти. Я опустила очі. <Що ж мені сказати? Треба щось придумати. Знаю> -- різко піднімаю погляд і кажу -- котику, а ти часом не закохався, м?

Король лев посміхнувся. -- Чому ти думаєш, що я закохався? Та й не думаю, що в тебе з таким характером хтось закохається. У мене є брачний договір, тому не надійся. 

-- Не настільки й поганий в мене характер. Брачний договір, його влаштував твій батько? Ти бачив її? Любиш її? -- <ой, забагато запитань, надіюсь нічого не запідозрить>

-- До чого стільки запитань? Точно закохалася. Так, його влаштув мій батько. Звісно бачив, як я міг не подивитися хто буде моєю нареченою. Зараз точно не знаю, но можливо закохався. А ти, що ревнуєш? Я тут подумав в тебе нема мого номера, давай я дам його тобі.

-- Давай.

Я дала йому свій телефон, він записав свій номер і підписав "мій цар". Я глянула на годинник там була 21:00. -- Вже так пізно мені пора повертатися. Підвезеш мене додому.

-- Добре, але що ти даш мені за те, що я тебе підвезу?

-- Ну я не знаю, а що ти хочеш?

Цар посміхнувся. <Його усмішка мене лякає, що він хоче. Грошей в нього ітак багато.>

-- Подаруй свій другий поцілунок. Якщо не захочеш можеш йти пішки, як ніяк твоя сумочка і телефон у мене. Ну як?

--... Ти серйозно?

Він просто повів бровю натякаючи на так. <Що мені робити, я можу втратити свій другий поцулунок, а додому ще далеко. Но я не можу втрати ще й другий поцілунок. Не буду я робити те, що хоче цей лис.>

-- Я сама дойду додому. Непотрібно.

-- Таксі ти не викличеш, тому що твоя сумка з телефоном в мене. Ти впевнена, що дійдеш на каблуках додому. Невже я такий противний для тебе?

-- Я знаю, що таксі не викличу. Звісно дійду, я ніколи не здаюся <тим більше ти не знаєш хто я>. Як ти можеш думати, що ти мені противний.

-- А що тоді? Якщо не противний тоді що? -- Ілля сказав з ноткою агресії.

-- В мене також влаштований брак по контракту, а так як в нас є майбутні дружина та чоловік по закону ми не можемо поцілуватися, бо в такому випадку це можна рахувати за зраду. Нехай я ще спробую відмінити брак, но ти сказав, що закохався в неї тому для тебе поцілунок з іншою має рахуватися зрадою. Якщо про це дізнається твоя дружина вона прийде до мене влаштовувати скандал і ти цього не зміниш. -- промовила я.

-- Ми вже раз цілувалися, так що не так щоб ще разок поцілуватися? <я покищо не можу сказати тобі, що це ти моя майбутня дружина. Но мені приємно чути, що якщо я поцілую іншу вона прийде влаштовувати скандал.>

-- Тоді я не знала, що в тебе є майбутня дружина. Тому можеш забути про те, що сталося тоді в лікарні.

-- Як я можу таке забути. <мені так хочеться сказати, що це вона моя майбутня дружина, но якщо я це скажу буде не цікаво.>. Якщо хочеш я можу розвестися з нею і влаштувати брак з тобою.