2 глава

Я подумала -- мені потрібен підробіток. Я не можу більше жити лише на кошти батьків, доки батько зайнятий відновленням бізнесу, я буду заробляти собі на життя і віддавати їм половину. Задзвенів дверний дзвінок, я підійшла до дверей та відчинила їх. Там стояв доставщик газет, він вже знає, що батько любить читати нові газети тому й приносить. Добрый ранок, міс. --  привітливо сказав він, дістававши газету з сумки. Ось ваша газета. Дякую -- з легенько посмішкою відповіла, я. Я взяла газету, зачинили двері та почала читати її, в поле мого зору потрапило оголошення :

" Шукаємо людину на місце офіціанта, робочий досвід не потрібен, приймаємо людей не менше 17 років, чекаємо на вашу заяву. Після прийому ми всьому научимо та покажемо. Ось наш номер XXX XXX XXXX. З нетерпінням чекаємо. " 

Ого, як неочікувано, дякую Боже, дякую, що почув мене. Напишу заяву на співбесіду. Так, відправила, ану ка може ще є. Таак. В поле зору попался ще одне оголошення :

" Шукаємо людину на місце продавця консультанта, робочий досвід не потрібен, приймаємо після співбесіди, має бути не менше 17 років, чекаємо на вашу заяву. Ось наш номер XXX XXX XXXX. З нетерпінням чекаємо." 

Як неочікувано, можливо є ще одне, а ось і воно, це здається посліднє. 

" Шукаємо людину на місце веб-дизайнера, потрібен робочий досвід, приймаємо людей яким не менше 20 років, ми відповім після співбесіди. Ось наш номер XXX XXX XXXX. З нетерпінням чекаюємо." 

Ця не підійде, вікова категорія зависока, ще й потрібен досвід, отже продавець консультант або офіціант. Туди заяву я уже написала залишилося написати на продавця консультанта. Ось і все чекаю на відповідь. Ось і відповідь, значить завтра в другій годині (14 : 00) я йду на співбесіду на  місце офіціанта і в четвертій (16 : 00) на співбесіду на місце продавця консультанта. Треба підібрати наряд. Хм. Це все не те, це не підходить, це теж ні. Нічого немає. Якже складно підібрати підходящий наряд для співбесіди, піду пройдусь по магазинам, настрій підніму та наряд знайду. Для початку зайду в цей торгівельний центр. Хто це? Здається я його десь бачила. Ой, ладно, я прийшла за покупками. Точно, це ж син батькового друга, вроді Іллею звуть. Менше з тим. Ой леле, що Ігор тут забув. О ні він мене побачив. Ігор підійшов до мене -- привіт, крихітко. Ти чекала на мене? -- солодким голосом сказав Ігор. Нічого подібного, Ігоре. -- сказала я. Мені... Такий, як ти? Повів буровою Ігор. Ну, а, що -- сказав Ігор, а хіба не ти ховалася від мене. 

-- Ну, а якщо від тебе, то, що? 

-- Та нічо, просто питаю. А, що вже й запитати не можна? Крихітко. 

Ілля підійшов до нас, що ти робиш? -- сексуальним голосом сказав він, меє серце аж стало битися так, що я аж чула своє серцебиття і думала чи чують його інші. Чого ти липнеш до моєї дівчини? 

-- Що? Ева хіба в тебе є хлопець? -- роздратований запитав Ігор. 

Я зомліла, не розуміла, що відбувається, в мене ж немає хлопця, та й звідки він мене знає? -- ці запитання були в мене в думках. Аж поки їх не розвіяти балачки Ігоря. 

-- Ей, Ева, чого мовчиш? Язик проковтнула? 

-- В мене немає хлопця. Як же він мене дратує, цей Ігор. -- подумала я, стараючись не Показати цього. 

-- Ти, що? Як ти посмів називати мою дівчину скороченим іменем? -- знову цей сексуальний голос, так і до того, щоб серце з грудей випригнуло не далеко. Евусік, сонечко, що з тобою? Чому мовчиш? 

-- А? Ну... все в порядку. -- моє серце ніяк не перестане колотитися. 

-- Ти правда впорядку? 

-- Т-так. 

-- Тоді, чому ти така червона? 

--... 

Після цих слів мені хотілося просто провалится під землю, моє серце такого не витримає, так все актерські здібності, потрібно знепромніти. 

Я притворилася ніби знепритомніла, мене лапає Ілля, я відчуваю його гарячі мов полум’я руки, чую як він говорить -- прокинься, ти мене чуєш? Прокинься -- сексуальний голос Іллі, який же він чудовий. Також чути, як Ігор переживає. Ігор перестав хвилюватися після слів Іллі -- я відвезу її в лікарню, а ти більше не підходь до неї, зрозумів? Я зрозумів -- відповів Ігор, але я не здамся, я заволодію твоїм серцем Евусік, а класно звучить. 

В лікарні

Він сидить біля мене, занепокоєний, заходить медсестра і каже -- все в порядку всього лише підвищився тиск, а так все добре вона скоро отямитися. -- як камінь з душі. -- сказав Ілля. 

-- А хто для вас ця дівчина? -- з цікавістю питає медсестра. 

-- Вона моя дівчина, через деякий час вона стане моєю дружиною. 

-- Яка сильна любов. Я рада за вас. 

Чувши цю розмову мені хотіло по справжньому бути без тями. 

-- подивіться, просунулася, але притворяться, що спить, яка нечемна дівчинка, тебе чекає покарання щойно повернемося додому. -- сексуальним голосом сказав Ілля, але мені було страшно, що це за покарання. 

-- Ну ну, не треба так. Я піду, хорошого дня. 

Медсестра вийшла, а Ілля сів блище і нахилився, щоб поцілувати, але я розплющила очі і підставили руку. 

-- Ах ти ж хитрюга, посміла мене обманути? 

-- Я... Нічого подібного. 

-- Та невже, може мені нагадати, що сталося в торгівельному центрі, а? 

-- Ні, ні, не потрібно -- він занадто близько, моє серце такого не витримає, знаю. Ілюшенька, мені додому треба, он вечір на дворі, а завтра в мене ще справи є. 

-- Он як, втекти надумала. 

-- Ні, ні, що ти. В мене завтра дві співбесіди. 

-- Зрозумів. -- він розчарувався, блін, моє серце болить його таким бачити, ну ладно, була не була. 

Я забрала руку і обома руками схопила його за шию, притягнула до себе та поцілувала. Він був здивований таким першим кроком особливо від дівчини, але відповів на поцілунок. Після поцілунку він став довольним і моє серце заспокоїлося. Тоді він сказав -- знаєш, що ти зробила? 

-- Що я вже не так зробила?