Глава 46

МАРК

Тільки-но літак приземлився в аеропорту,хлопець першим помчав на вихід.Марк тільки зараз зрозумів як сильно скучив за Діаною.Вона говорила,що постарається приїхати в аеропорт і чомусь музикант був впевнений,що вона справді приїде.За ці кілька днів,що Марк провів далеко від неї ,прийшло розуміння-він її більше не відпустить.Хай там що Діана буде говорити,він надягне каблучку їй на пальчик і відведе в РАТЦ.

Марк вийшов в зал аеропорту і натягнув на голову капішон.На щастя журналісти не знали,що гурт прилітає сьогодні,але музикант всеодно не хотів щоб його хтось впізнав.Оглянувшись навколо Марк не побачив Діану і чомусь стало якось не по-собі.

-Ти чого,Мік?-поряд зупинився Єгор ,в модних сонцезахисних окулярах.-Ді продинамила?

-Якось мені не спокійно.-буркнув хлопець і попрямував на вихід.

Та не встиг він далеко пройти як дорогу йому перекрили два охоронці Артура.Отже щось справді сталося,якщо продюсер приставив своїх хлопців.

-Марк Олександрович,Артур Павлович чекає вас в своїй машині.-заговорив один з охоронців і вказав в бік виходу.

Інші учасники гурту уже вийшли на вулицю і сідали в мікроавтобус.Марк же одразу попрямував до чорного мерса припаркованого поряд.Артур справді був в машині і виглядав так,наче сталося щось страшне.Марк одразу ж напрягся,розуміючи що знову з’явилися якісь проблеми.

-Може поясниш чому мене зустрічає охорона?-серйозно запитав в продюсера.-У нас знову проблеми?

-Романова випустили під заставу.-хмуро заявив Артур.-Він захоче тобі помститися,я в цьому впевнений.

-Бля..ь!Чому я дізнаюся лише зараз?-закричав злісно Марк.-Чекай!А як же Діана?Вона в безпеці?Ти її заховав?А я уже злякався ,коли не побачив її в аеропорту.

-Я приставив до неї охоронців вчора.-напрягся Артур і це було поганим знаком.-Вона збиралася їхати в аеропорт сьогодні,але ....

-Арт,краще не тягни..-почав закипати від люті музикант.

-Діана зникла!-крикнув продюсер стурбовано.-Марк,я справді намагався її захистити.Охорона не відповідала і Діана теж,тому ми поїхали до її будинку.Охоронців знайшли поранених в машині,а Діани не було.Ти тільки не нервуй,я впевнений що це Романов її забрав і скоро він з тобою зв’яжиться.

Артур ще щось говорив,а у Марка билося в голові лише два слова «Діана зникла».Це було схоже на страшний сон ,але як би хлопець не старався прокинутися не зміг.Коли в голові трохи прояснилося Марк роздратовано схопив Артура за піджак і випалив:

-Як ти міг її не захистити?Ти ж знаєш як я її люблю!Ти сам до неї не байдужий!Що я тепер маю робити?

-Романову потрібен ти.-не став вириватися Артур.-Діану він забрав,щоб до тебе підібратися.Тому я думаю,що він нічого їй не зробить.

Марк уже хотів послати продюсера далеко і надовго з такими роздумами,але в цей момент у нього задзвонив телефон і це був Романов.

-Поки ти не підняв,я маю сказати тобі ще дещо.-поглядаючи на телефон сказав Артур.

-Це ще не всі погані новини на сьогодні?-скривився Марк.

-Є одна хороша.-натягнуто усміхнувся Артур.-Діана чекає від тебе дитину.Вона вагітна,Мік.

Отут музиканту реально захотілося врізати другу по морді.Ну як можна було недогледіти його вагітну дівчину?Марк відчув як на очі навернулися сльози.Це був реально якийсь фільм жахів,де жахливим моментам не було кінця.Зараз він з Діаною мав би повертатися додому і слухати від неї про майбутнього малюка.Щиро тішитися і міцно обнімати свою дівчинку,а насправді усе ось так...хмуро і погано.

Марк стис телефон настільки сильно що той ледь не тріснув.Як йому хотілося в цю мить побачити цього клятого Романова перед собою.Але нажаль у нього в руках був лише телефон ,що продовжував дзвонити.

-Слухаю.-ледь стримуючись щоб не закричати сказав хлопець.

-Вітаю з поверненням ,Мік!-весело заявив Романов.-Як тобі фестиваль?Отримав те що хотів?

-Де Діана?-закричав в слухавку Марк. –Я ж тебе вб*ю су..а!

-Впізнаю колишнього Міка!-продовжив веселитися Романов.-Радий,що ти не втратив свого запалу.Але я тобі не радив би говорити зі мною в такому тоні.Все ж таки Зотова у мене і на стільки я знаю ти нею сильно дорожиш.

-Чого ти хочеш?-збавив оберти Марк.Не варто було злити Романова і він це чудово розумів.

-Отака розмова мені подобається!-заявив чоловік.-Я скину тобі на телефон координати,під*їжджай до нас .А то твоя дівчина вже засумувала за тобою.До речі,якщо притягнеш за собою Кірсанова або поліцію,я вб*ю Зотову.Тому добре подумай перед тим як щось робити.

Почулися короткі гудки і Марк в розпачі схопився за голову.Як же йому врятувати свою кохану?

ДІАНА

Мене привезли на якийсь закинутий склад і зачинили в невеличкій кімнаті де не було навіть вікна.На щастя в кутку на маленькому столику горіла свічка.Тому я не сиділа в абсолютній темряві.Мене кинули на старий смердючий матрац і зачинили двері.Було дуже холодно і пальто зовсім не зігрівало.Стало справді страшно,що я або моя дитина можемо постраждати.

Незнаю скільки минуло часу,як на мене то ціла вічність,коли в кімнату знову зайшов мовчазний кремезний чоловік.До того часу у мене вже зуб на зуб не попадав.В тому,що захворію я вже навіть не сумнівалася.

-Виходь!-буркнув чоловік і схопивши мене за руку швидко підняв на ноги.

-Куди ми йдемо?-запитала , поки ми йшли довгими захаращеними коридорами.Як не дивно відповідати мені ніхто не збирався.

Та відповідь мені уже і не була потрібна.Ми вийшли в велике приміщення,де було багато різного старого мотлоху.Романова я побачила одразу,він стояв в компанії з п*яти озброєних чоловіків.Одразу накрило розуміння,що ми тут не просто так.Романов чекає Марка і саме тому я йому і потрібна.Зрозумівши,що чекає тут на мого коханого я відчула як наступає нудота.Я сильно стримувалася щоб не вивернути свій шлунок просто перед цими людьми.