Глава 45

Перше що побачила відкривши очі-це біла стеля і такі ж стіни.Одразу зрозуміла ,що місце не знайоме і стало не по собі. Спробувала згадати ,що останнє запам’яталося в голові. І події ,що привели до такого мого стану завертілися перед очима.Артур говорив про Романова і небезпеку для Марка.

Одразу захотілося встати,але тільки но сіла Оля підлетіла до ліжка.Дивно,що я одразу її не помітила.Подруга напевне сиділа на дивані якого я не побачила одразу.

-Ти куди зібралася?-сердито крикнула на мене.-Я і так мало не посивіла з тобою!

Оля справді виглядала напруженою і дуже наляканою. Мені одразу стало соромно,що змусила подругу хвилюватися.

-Вибач Оль,я сама незнаю як так сталося.-винно глянула на подругу.-А де доречі Артур?

-Пішов шукати твого лікаря.Знаєш я ще не бачила щоб чоловік так сильно переживав за когось.-розповіла подруга.-До речі ,саме він подзвонив щоб я приїхала сюди.Сам Кірсанов носився біля тебе як приклеїний і думав,що ти мало не при смерті.

-Блін,ще й Артура у все це втягнула.-простогнала я і впала назад на подушку.-Що сказав лікар?

Відповісти Оля не встигла тому що в палату зайшов уже знайомий мені лікар Володимир,а за ним стурбований Артур.Помітивши ,що я прийшла до тями продюсер помітно розслабився.

-Діана,як ви почуваєтесь?Щось турбує?-лікар підійшов до мене,а Артур залишився стояти біля дверей.

-Ні,все добре.-відповіла тихо.Відповідати на питання перед Кірсановим було не дуже приємно.Вся ця ситуація була надто особиста.Але схоже продюсер і не думав йти геть.

-Ми перевірили ваші результати аналізів.-тим часом продовжив Володимир.-Ви знали,що вагітні?

-Ми здогадувались.-відповіла за мене Оля побачивши мій ступор.Як виявилося зробити тест це одне,а почути по свою вагітність від лікаря це вже зовсім інше.Отже,це все-таки правда.

-Ваші аналізи в нормі,просто потрібно уникати стресових ситуацій.До речі,скоро за вами приїде медсестра,щоб відвести на УЗД.Там ви самі зможете переконатись у своїй вагітності.

Я змогла лише кивнути і поглянуда на Артура.Чоловік хмурився і на мене старався не дивитися.Лікар побажав мені швидкого одужання і пішов,а я все мовчала незнаючи як почати розмову.

-Марк в курсі,що скоро татом стане?-все-таки заговорив Артур.Чоловік підійшов блище і сів у крісло поряд зі мною.Оля сказала ,що скоро повернеться і вийшла в коридор. Напевне вирішила нам не заважати.

-Ні,я сама лише сьогодні дізналася.-відповіла тихо.-Ви можете не говорити йому нічого?Коли він повернеться,то я обов’язково усе йому розповім.

-Діана,це повністю твоє право говорити йому чи ні.Тут я не в праві вирішувати щось за тебе.-серйозно глянув на мене чоловік.-Але ти маєш розуміти ,що тепер доведеться розповісти про вас з Марком журналістам.Якщо ви захочите бути разом,звичайно.

Я чудово все це розуміла.Якщо Марк буде радий цій дитині,а я прийму його пропозицію,то теж стану відомою.Звичайно,усі захочуть знати кого обрав собі Мік з НКН.

-Артур Павлович,коли я прийшла до вас до почула розмову,що стосувалася Романова.-зараз було дещо важливіше моїх подальших стосунків ж Марком і я мала знати правду.-Марку загрожує небезпека?

-Ді,не думає що у твоєму стані варто переживати через такі питання.-зам’явся Артур і я зрозуміла,що проблема велика. -Я вирішую це питання поки хлопців немає в місті.

-Якщо я не знатиму правду ,то ще більше буду переживати.-продовжила свій наступ.-Будь-ласка,не змушуйте мене хвилюватися.

Артур важко зітхнув розуміючи,що я так просто не відчеплюся.

-Зараз в Романова великі проблеми.-почав продюсер.-Його бізнес розвалився,клієнти відвернулися і поліція розпочала кримінальну справу.Захар останнім часом перебував у в*язниці,але вчора його випустили під заставу.У мене є інформація ,що він планує якось нашкодити Марку.Хоча в зв’язку з останніми новинами я і за твою безпеку переживаю.

Отже я все правильно зрозуміла.У нас знову проблеми і у всьому винний цей клятий Романов.Наче усе почало налагоджуватись,а тут нате вам –сюрприз.

-Марк знає про небезпеку?-стримуючи тривогу запитала в Артура.

-Ні,поки що я нічого йому не говорив.-відповів продюсер.-Хлопці завтра повертаються і я дуже сподіваюся до цього часу знайти Романова.До речі,я хочу щоб ти теж була під охороною.Марк мене вб*є,якщо з тобою щось станеться.Особливо тепер,коли ти чекаєш його дитину.

-Можна вас дещо попросити?-серйозно глянула на чоловіка.-Не кажіть Марку про сьогоднішній випадок.Не хочу щоб він хвилювався.Завтра я сама поїду в аеропорт і розповім йому усе.

-Як скажеш.-кивнув Артур.-Володимир сказав ,що після УЗД ти зможеш поїхати додому.Біля виходу тебе чекатимуть охоронці.Я прошу тебе,будь обережна.У нас і так міліон проблем.

Тут я з Артуром була абсолютно згодна.Не хотілося через свою дурість попасти в неприємності.А знаючи Романова я чудово розуміла,що він зробить усе можливе щоб зашкодити Марку.Артур пішов,заявивши що справи не чекають і вже за хвилину в палату повернулася Оля.Я швиденько їй усе розказала і подруга мало не закипала від люті.Я теж хотіла висловитися з приводу Романова,тому що емоції просто переповнювали.Та лікар сказав не перенапружуватись і бути спокійною,тому я лежала тихо і бажала Романову всього самого найгіршого.

Найблищим часом прийшла медсестра і провела мене на УЗД.Оля постійно була поряд і тримала мене за руку.Коли на екрані показали маленьку цяточку і сказали ,що це моя дитина,я мало не розплакалася.Тепер я не мала жодних сумнівів ,що скоро стану мамою і це відчуття мене більше не лякало.Я хотіла цю дитину і чомусь була впевнена,що Марк теж буде радий.Лише одне змушувало нервувати серед цього щастя-клятий Романов.

Додому ми з Олею поверталися під наглядом двох охоронців.Схоже Артур серйозно задумався над моєю безпекою.Ми їхали машиною Олі,а охорона плелася позаду нас на чорному BMW Х5.