Глава 39

Навіть незнаю скільки часу ми з Марком просиділи обнявшись,але коли я змогла трохи заспокоїтись ,хлопець запропонував відвести мене додому і я погодилася.Після всього пережитого сьогодні я мала повне право робите те що хочеться,а не те що потрібно.Надіюсь Марк не подумає,що я йому пробачила і все забула.Просто сьогодні хочеться побути звичайною слабкою дівчиною про яку попіклується прекрасний принц.Ну,в моєму випадку це був Марк. 
-Дякую,що не залишив мене саму сьогодні.-сказала хрипло після виплаканих сліз. 
Ми якраз виїхали на дорогу і Марк прямував до мого дому. 
-Я коли ту жінку побачив,одразу зрозумів,що буде біда.-нахмурився хлопець.-Я не міг тебе залишити і якщо чесно стояв під дверима поки ви говорили. 
-Ти все чув?-розгублено витріщилася на Марка.Стало соромно за все те,що наговорила мамі.-Ти думаєш,що я погана людина? 
-Не говори дурниць,Ді.-обурився хлопець.-Ти все правильно сказала.І взагалі я навіть розгубився трохи від твоєї впевненості.Приємно бачити,що ти можеш себе захистити. 
-Але вона моя мама,Марк.-сказала тихо.-Все те,що я говорила насправді було моїми образами ще з дитинства.Якби вона просто дала мені спокій і не лізла в моє життя ,то я б не зірвалася і не наговорила тих жахливих слів. 
-Ді,ти жива людина і як ми всі можеш відчувати біль.-серйозно глянув на мене Марк.-Ця жінка вдарила тебе перед великою кількістю людей.Як ти мала поводитись?Я на твоєму місці уже давно викинув би її за поріг компанії. 
Я змогла лише зітхнути і промовчати.Мені було соромно за те, що зірвалася і наговорила багато зайвого.Але з іншого боку мене радувало,що я можу відчувати сором.Отже , я не така як моя мама.Я напевне хороша людина. 
Марк припаркувався біля мого під’їзду і обернувся до мене. 
-Може мені варто побути з тобою?Обіцяю,приставати не буду!-натягнуто усміхнувся. 
-Марк я хотіла ще раз подякувати і сказати... 
-Не пояснюй нічого,а і так все розумію.-перебив мене хлопець.-Між нами нічого не змінилося,а сьогоднішній день будемо вважати виключенням ,або  краще   взагалі про нього забудемо.Не хвилюйся,я все розумію. 
Я змогла ледь помітно усміхнутися і вийшла з машини.Марк теж поспішив вибратись на вулицю. 
-З тобою точно все буде добре?-схвильовано запитав він. 
-Не переживай,я подзвоню Олі щоб приїхала.-піддавшись пориву я обняла Марка і швидко відійшла в бік.Хлопець такого точно не чекав,тому після мого пориву зміг навіть усміхнутись. 
Ми розпрощалися і я попрямувала додому.Подзвонила Олі і вона заявила, що скоро буде.Не хотілося її постійно напрягати своїми проблемами,але я знала,що подруга образиться якщо дізнається як я страждала на самоті.Та й маму мою вона добре знала. 
-Ой,подруго,у мене просто слів немає.-зітхнула Оля коли ми сиділи у мене на кухні і поїдали морозиво.-Твоя мама реально здуріла...від цих грошей. 
-Вона завжди переживала лише за себе.Тут немає нічого дивного.-відповіла спокійно. 
-До речі,коли ти подзвонила я думала,що знову буду витирати твої сльози.Але ти на диво спокійна,сидиш розслаблено і морозиво поїдаєш.Може я чогось не знаю? 
-Усі мої сльози сьогодні витирав Марк.-сказала з усмішкою.-Він сильно мене сьогодні підтримав і я дуже йому вдячна. 
-І що ,ти готова його пробачити?-зацікавилася подруга. 
-Ні,не готова.-зітхнула я.-Думаю ,мені все таки варто повернутися на свою роботу і деякий час його не бачити. 
-Не боїшся,що поки будеш думати ,Марк знайде собі іншу?-хитро прищурилася подруга.-Він знову популярний і кожна дівчина мріє бути його половинкою. 
-Оль,ти що несеш?-нахмурилася я.-Хочеш мене злякати,щоб я швидше його пробачила? 
-Можливо.-усміхнулася подруга.-Я теж ображена на нього за нереальну дурість,але Марк любить тебе ,в цьому я впевнена. А зараз тобі як ніколи потрібна підтримка і увага. 
-Знаю,що любить...-зітхнула втомлено.-І я його люблю.Але не можу так просто пробачити недовіру. 
Оля усміхнулася і обняла мене.Це було набагато краще ніж слова ,які нічого не означають.Ми розуміли одна одну без слів,передаючи свою підтримку обіймами,усмішками і простими посиденьками лише удвох. 
Коли Олю забрав Стас,я вирішила що цей насичений день варто закінчувати і вмостилася під ковдру.Та не встигла очей закрити як пілікнув телефон. 
«Як ти?»-смс від Марка.Навіть не помітила як почала усміхатися. 
«Нормально.Збираюся лягати спати» 
«Я хвилювався.Знаю,що не маю права ось так писати,але не зміг втриматись» 
«Мені приємно це чути.Можна дещо у тебе запитати?» 
«Звичайно» 
«Що то була за пісня,яку ти співав сьогодні?» 
«Сам не знаю.Слова самі з’явилися. Хотів тебе заспокоїти і співав усе ,що в голову приходило» 
«Мені сподобалось» 
«Я радий це чути.Думаю,що тобі варто відпочити.Добраніч,Ді.» 
«І тобі добраніч» 
Засинала я спокійною і навіть щасливою.Марк знову допоміг забути про усі переживання.В голові лунав лише його красивий голос і пісня ,створена для мене.  
Прокинулася я не такою щасливою як засинала.Розуміння того ,що сьогодні останній день з гуртом і Марком,боляче різало по серці.В голові навіть промайнула думка залишитися в компанії Кірсанова,але я швидко її прогнала.Сама ж вирішила повернутись на колишню роботу,чого  тепер відступати?Марк же нікуди не дінеться! 
Зовсім не вчасно згадала слова Олі про фанаток і злість накрила з головою.В результаті розлила каву,розбила тарілку і порізала палець.На щастя в клуб я мала з’явитися в сьомій вечора,тому половину дня я потрапила на шопінг.Мені захотілося купити щось особливе,щоб бути сьогодні дійсно гарною.Навіть в салон краси до Олі зїздила.Там мені накрутили волосся крупними локонами і нанесли вечірній  макіяж. 
-Навіть не пам’ятаю ,коли ти востаннє до мене забігала,а тут причепурилася наче Попелюшка.-зацікавлено поглянула на мене Оля.-Я чогось не знаю? 
-Просто захотілося бути сьогодні красивою.-відповіла спокійно. 
Оля лише хмикнула,але нічого не сказала.Схоже ,зробила свої висновки. 
Повернувшись додому я одразу кинулася вдягати обновку,тому що часу залишалося зовсім мало.Вже за кілька хвилин я стояла перед дзеркалом і задоволено посміхалася.Коротка сукня з довгим рукавом і глибоким v-подібним вирізом робила мене такою сексуальною.Хмикнула,коли зрозуміла,що сама себе хвалю.Вдягнувши коротку шубу і ботфорти на високому каблуку,я помчала на вулицю,де чекало таксі. 
В клуб влетіла на початку двадцять першої години і помчала,наскільки це було можливо на високих каблуках,в зал ,де проходив концерт.Людей було так багато,що я ледве проштовхнулася до сцени .НКН якраз виступали і я оглянулася в пошуках Артура. 
Продюсер сидів за одним із столиків в компанії Воронова..Підходити до чоловіків перехотілося,але я так хотіла знати як розпочався концерт і чи все в порядку.Тому натягнула на обличчя посмішку і побрела до їх столику. 
Першим мене помітив Воронов і зацікавлено оглянув з голови до ніг.Артур же взагалі витріщався так наче вперше побачив.Може я переборщила з сьогоднішнім образом? 
-Діана,ви сьогодні неймовірно прекрасні.-Воронов  повільно піднявся з свого місця і елегантно поцілував мене в руку.Ого!Він і так вміє? 
-Д..дякую.-розгубилася від таких дій чоловіка. 
-Діана,я радий що ти тут.-щиро усміхнувся Артур .-Сідай разом з нами. 
Я кивнула і сіла за стіл до чоловіків.Воронов трохи напрягав тому я сіла на м’який диван поряд з Артуром.Але це не рятувало від пристального погляду Домініка,який розмістився якраз навпроти мене. 
-Що будете пити?-запитав Домінік. 
-Тільки сік.Я все ж таки на роботі.-відповіла  дивлячись йому в очі.-Артур Павлович,я трохи спізнилася.Тут все було нормально? 
-Так,все чудово.-кивнув продюсер.-Журналістів дуже багато і усі запрошені гості прийшли. 
Я усміхнулася почувши хороші новини і змогла трохи розслабитися.Публіка аплодисментами і вигуками вітала кожну пісню з альбому НКН.Це не могло не радувати. 
Коли до завершення концерту залишилася всього одна пісня ,Марк зупинив рукою інших музикантів щоб не починали грати і виступив на перед.Всередині усе напряглося.Артур теж нахмурився,отже не в курсі ,що задумав музикант.Хлопці з гурту здивовано переглянулися.Я навіть на ноги встала від нервового напруження.Що ж він задумав? 
-Доброго усім вечора!-прокричав в мікрофон Марк і усі у відповідь почали кричати і свистіти.-Я і хлопці дуже раді бачити вас усіх сьогодні тут.Ми через багато проблем пройшли щоб стояти на цій сцені.Я хочу поділитися з вами чудовою новиною.Я знайшлов свою Меріду! 
Я стояла з відкритим ротом і не могла повірити,що Марк дійсно це сказав.Гості аплодували і веселилися.Навіть Артур ,що теж уже був на ногах не міг повірити,що Марк зважився на такий крок. 
-Але нажаль я поступив з нею як повний мудак і тепер ця дівчина не хоче мене бачити.Друзі,ніколи не ображайте тих,кого кохаєте.А зараз я хочу звернутися до тебе,Меріда.Вибач мені за всі ті жахливі слова що я наговорив тобі.Я винний і розумію що не мав права сумніватися в тобі.Ти стільки для мене зробила,а я вчинив так жахливо.Я кохаю тебе Меріда!Кохаю так сильно,що не можу стримувати свої слова і емоції.Ти подарувала мені нове життя.Дала шанс почати усе спочатку,а я вчинив так як і завжди.Розтоптав своє щастя. 
Кохана моя дівчинко!Я знаю,що ти не зможеш так швидко усе забути.Просто знай ,я буду тебе чекати стільки ,скільки буде потрібно.Я люблю тебе ,Меріда! 
Приміщення наповнилося шаленими аплодисментами і Марк заспівав «Я знайду тебе,Меріда». 
А я так і стояла не в силі і слова вимовити.Він зізнався мені в кохані перед журналістами!Тепер усі знатимуть,що Мік  закоханий.Я швидко обернулася до Артура,щоб якось вирішити цю ситуацію,але на мій подив ,продюсер не виглядав злим.Навпаки,схоже Артур радів,що Марк вчинив саме так. 
-Чесно кажучи Марк мене здивував.-поряд встав Воронов .-Не чекав від нього такого вчинку.Наскільки я розумію,Меріда це ти? 
Я змогла лише кивнути і знову витріщилася на сцену ,де співав Марк.Він зізнався мені в кохані перед усіма цими людьми.Я чудово розуміла,що для нього це дуже багато значить.Марк не привик виставляти своє особисте життя на показ.Але сьогодні від знову зміг мене розчулити і я вкотре переконалася наскільки сильно його люблю. 
Та все одно сумніви нікуди не зникли.Говорити красиві слова і зізнаватися в коханні ,отак зі сцени дійсно круто і напевне кожна дівчина про таке мріє.Але ,що буде коли на нашій дорозі знову з’являться якісь проблеми?Чи буде Марк тоді ставити на перше місце наші почуття,чи знову повірить холодному розуму?