Глава 36

Зранку я прокинулася повністю розбита.Цілу ніч ніяк не могла заснути ,постійно думаючи як вчинити далі.Марка пробачати не збиралася,тому потрібно терміново повертатись на свою стару роботу.Не думаю,що тепер зможу знаходитись поряд з ним.Треба забути про все що сталося зі мною за час знайомства з НКН.

Просто забути усе як страшний сон і почати заново.Ага,якби ж усе було так просто.Образ придурка Марка переслідував мене навіть у сні.Коли я все ж таки задрімала, ,з’явився клятий музикант і сон як рукою зняло.

Я сиділа на кухні і гіпнотизувала кружку з кавою.На роботі йти ну ніяк не хотілось.Тішило лише те,що сьогодні пятниця.Завтра вихід альбому,концерт і я зможу розпрощатися з НКН назавжди.Серце боляче зжалося від таких думок і я вкотре обізвала себе ідіоткою.Не можна пробачати коли плюють в душу!Я і так багато помилок наробила,отже зараз потрібно бути холодною і неприступною.

Коли задзвонив телефон,я навіть не здивувалася.Першим був Марк,потім Артур і так по черзі багато-багато разів.Телефон не замовкав поки я наносила макіяж,потім вдягалася і взувалася.Здається мені,що ці двоє скоро вломляться в мою квартиру,але мене це мало хвилювало.Хай мучаться тепер ,а я і не подумаю відповідати на дзвінки.

Та відкривши вхідні двері я мало не впечаталася носом в тіло Марка.Хлопець був стривожений і злий.

-Ти чого на дзвінки не відповідаєш?-накинувся з порога.

-Тому що не хочу з тобою розмовляти.-сказала спокійно і зачинила двері.

-Ді,я хвилювався,розумієш?-пішов за мною вниз по сходах Марк.

-Це твої проблеми.-дивлячись лише вперед сказала.-Краще взагалі видали мій номер і тоді не буде бажання подзвонити.Тому що я не відповідатиму на твої дзвінки як би не розривався мій телефон.

-Давай на роботу тебе підвезу.-ми вийшли з під’їзду і я притормозила біля машини Марка.Недалеко був припаркований мерс Артура і я попрямувала до нього.

-Ти куди?-кинувся за мною музикант.

-У мене є розмова з Артуром щодо роботи.-відповіла і помітила що продюсер виходить з машини.Отже помітив нас.

-Доброго ранку ,Діана.-напружено привітався Артур.-Ми можемо поговорити?

-Так,у мене є кілька запитань щодо роботи.-кивнула і швидко забралася в машину.Чоловіки розгублено витріщилися один на одного.Напевне не розуміють,що відбувається.Я все таки ображена і сама полізла в машину до продюсера.Чесно кажучи я сама була не в захваті їхати разом з Артуром,але треба було обговорити закінчення мого договору.Продюсер приїхав до мого будинку,то навіщо тягнути з розмовою?Заодно і на роботу підвезе.

Артур сів в машину і ми поїхали.Краєм ока помітила,що Марк їде позаду.

-Діана,я хотів вибачитися за те що...

-Артур Павлович,давайте забудемо про усе ,що було до сьогоднішнього дня.-нагло перебила продюсера,але совість мене не мучила.-Завтра виходить альбом НКН і закінчується мій контракт.Тому я хотіла б щоб ми працювали як начальник і підлегла.

-Ти хочеш повернутись на колишню роботу?-напрягся Артур.

-Взагалі-то хочу забути усі недавні події як страшний сон,але для початку було б добре повернутися в свою піар-компанію.Подалі від НКН і усього що з ними зв’язано.

Получилося досить грубо,але я сказала те що думала.

-Мені шкода ,що все так сталося.-нахмурився Артур.-Я розумію,що ти ображена на нас,але прошу -не роби поспішних вчинків.Я хочу щоб ти залишилася працювати зі мною.

Ого!Якби Артур запропонував мені роботу в своїй компанії ще позавчора ,я напевне була б на сьомому небі від радості,а зараз єдине,що змогла зробити-гірко усміхнутись.

-Знаєте,ви багато разів говорили,що я особлива.-серйозно глянула на продюсера.-Ви єдиний знали,хто я насправді і завжди підтримували і переживали.Як так вийшло ,що ви засумнівалися в мені?

-Якщо чесно,то я не сумнівався.-усміхнувся Артур.-Я з самого початку знав хто шпигун.Про твою зустріч з Романовим я теж знав.

Оце так заява від Кірсанова!Я навіть розгубилася на мить від такої заяви.

-Чому тоді мовчали?-крикнула на нього сердито.-Ви що спеціально налаштували Марка проти мене?

-Мені просто набридло дивитися як ти страждаєш через його дурість .Коли прийшли ті фото,я зрозумів що це мій шанс розлучити вас.Показати справжнє обличчя Марка.Я люблю тебе ,Діана і завжди буду вірити.За цей короткий час що ми знайомі,я зрозумів,що ти не зможеш зрадити.Особливо того,кого любиш.

Мені здалося,що я потрапила в якусь іншу реальність.Що взагалі відбувається навколо?Артур усе знав...І одразу помчав до Марка показувати фото.

Кірсанов сидів мовчки,але напруженого погляду не відводив.Чекає моєї реакції.А я розумію,що розчарувалася в цьому чоловікові.Не чекала ,що він може так підло вчинити з другом своїм найкращим ,зі мною.

-Знаєте,Артур Павлович,от сиджу я поряд з вами і не розумію,коли усе почало розвалюватись.Ваша дружба з Марком ніщо в порівнянні з почуттями до мене?Тоді чим ви кращі за Романова?-я ледве стримувалася щоб не перейти на крик.-Ви скористалися шансом розлучити нас,але це нічого не змінить.Я так в вас розчарована..Ви були єдиною людиною,якій я говорила все і довіряла.Я вірила вам і знала ,що ви особлива людина.Для мене ви були особливим.

-Діана,я просто йшов за покликом свого серця.-розсердився продюсер .-Я для тебе це зробив,розумієш?Щоб ти побачила який Марк насправді!

-Яким ще покликом ?-перепитала здивовано.-Ви переступили через дружбу щоб показати мені справжню сутність Марка?Мушу вас розчарувати,але я і сама знаю,що він далеко не подарунок.Просто зрозумійте одне,я всеодно з вами не буду.Не в моїх принципах бігати від продюсера до музиканта.Ви для мене були наставником і хорошим другом,а тепер я навіть незнаю хто ви насправді.І повірте від цього не менше болячи ,як від недовіри Марка.

На щастя ми приїхали на парковку і я вийшла на вулицю.Хотілося як найшвидше втекти з цього місця,тому що все більше гнилі вивалюється на поверхню.Чесно кажучи зізнання Артура зробили мені дуже боляче.Не чекала від нього такого...Такими темпами скоро сама собі довіряти перестану.