Глава 29

Вівторок для мене настав надто рано.Якщо враховувати те,що заснула я під ранок,то тепер зовсім не хотілося виповзати з-під теплої ковдри.Цілу ніч я прислухалася до будь-якого шуму і здригалася від страху.Таким темпом і збожеволіти не довго.Приймаючи душ я твердо вирішила поговорити сьогодні з Артуром. 
На вулиці мене зустріла справжня заметіль ,тому ще пів години я потратила на те щоб визволити Urus з снігового полону.Сьогодні обов’язково поверну машину Марку,така красуня має стояти на   підземній парковці,подалі від снігових заметів. 
Простоявши в заторах більше години я твердо вирішила надалі їхати на роботу виключно на метро.Машина це звичайно круто,але інколи це надто довго.Особливо в таку погоду.На роботу я запізнилася на цілу годину і тепер мчала до ліфта наче метеор.З усіма цими ранішніми проблемами я навіть забула подивитись чи був десь поряд чорний джип.Вийшовши з ліфта я одразу ж пішла в свій кабінет щоб скинути пальто і привести до ладу зачіску. 
Вийшовши в коридор я помітила Макса і Олега.Хлопці зраділи побачивши мене і пішли на зустріч. 
-Ви сьогодні в студії будете?-запитала зацікавлено. 
-Після обіду у нас ефір на радіо.-відповів Макс.-Як на роботу добралася, погода жахлива сьогодні? 
-Мік залишив мені вчора свою машину,але з цією погодою швидше було б  на метро.А де зараз сам Мік? 
-У нього зараз інтерв’ю для журналу.-хмикнув весело Олег.-Можеш піти послухати.Вони в студії. 
Чомусь ухмилка Олега мені зовсім не сподобалася.І що це за інтерв’ю таке з самого ранку? 
Марка я справді знайшла в студії,разом з довгоногою блондинкою ,яка мало не терлася об мого хлопця.Парочка сиділа на дивані і мило спілкувалася.Блонда навіть вдавала що записує щось у блокнот,хоча вся її увага була зосереджена на хлопцеві.Єдине що мене заспокоїло,Марк не звертав ніякої уваги на загравання журналістки. Навіть не поглядав на її шикарне декольте. 
-Ой,а ви хто?-не дуже привітно запитала блонда,помітивши мене в дверях. 
Марк теж глянув в мою сторону і широко усміхнувся. 
-Це наш піар-менеджер Діана Зотова.-відповів за мене музикант.-Ти щось хотіла? 
Ага, хотіла видерти цій розмальованій ляльці усі її нарощенні патла.Ого,чого це я так розійшлася? Якщо мене так штормить після невинного інтерв’ю з клятою журналісткою то що буде далі?  Схоже треба негайно брати себе в руки.Марк же поводив себе досить пристойно. 
-Просто хотіла послухати про що ви говорили.-збрехала і оком не моргнула.-Ви ж не будете проти якщо я тут побуду? 
Блондинка скривилася але промовчала,а от Марк усміхнувся так наче виграв мільйон.І чого це йому так весело? 
В принципі в питаннях журналістки не було нічого кримінального.Які подальші плани?Коли вихід альбому?Чи знайшов Мік нарешті свою Меріду? 
Тут я вся перетворилася в слух.Цікаво,що ж він скаже тепер після того як я стала його дівчиною. 
-Лише для вас я відкрию невелику таємницю.-почав говорити Марк.-Моє серце належить одній дівчині,але чи Меріда це ,я вам не скажу. 
Ого,оце так зізнання!Артур за таке по голові фронтмена не погладить.Але мене це мало хвилювало.Марк  майже в коханні мені зізнався,!Я навіть про блондинку забула ,що сиділа поряд. 
Журналістка хотіла ще щось випитати,але Марк заявив що зайнятий і швидко випроводив її за двері. 
-Ти така мила коли ревнуєш.-підійшовши до мене заявив хлопець. 
-Коли це я ревнувала?-ображено вигукнула і потрапила в обійми Марка.-Просто та блондинка відкрито з тобою фліртувала! 
-Я скучив за тобою.-чмокнув мене в губи хлопець не випускаючи з обіймів.-Як ти на роботу заїхала? Погода така паршива.Я хотів подзвонити ,але з цим інтерв’ю не було можливості. 
-Думаю ,що на метро мені привичніше.-відповіла я.-Шкода тримати твою машину на вулиці де її засипає снігом.Тому ось. 
Я витягла з сумки ключі від авто і відала Марку. 
-То може тобі треба переїхати до мене де є підземна парковка?І до роботи набагато блище?-зацікавлено глянув на мене Марк. 
-Ти серйозно?-розгубилася я.-Не думаю що це хороша ідея.Ми не так довго разом. 
-І чому я навіть не сподівався що ти погодишся?-зітхнув Марк.-Я часто буду зайнятий вечорами і не зможу відвозити тебе додому.Чому ти змушуєш мене хвилюватись? 
-Тобі не потрібно хвилюватись.-спробувала заспокоїти хлопця.-Я завжди їжджу на метро і як бачиш зі мною все нормально. 
Перед очима постав образ вчорашнього переслідування чорного джипа і вся моя впевненість лопнула як мильна кулька.В принципі ідея переїхати до Марка була досить хороша,але я боялася що ми надто плспішаємо і такими темпами я швидко йому набридну. 
-Я спробую з цим змиритись.-зітхнув Марк.-Але знай,що моя пропозиція завжди в силі. 
На цьому усі слова закінчилися і Марк пристрасно мене поцілував.З студії ми вийшли хвилин через двадцять і розійшлися в різні сторони. 
По дорозі в кабінет мене зупинила Таня. 
-Діана,а я всюди вас шукала.-захекано заявила вона.-Дзвонили з ресепшену ,там вас хтось чекає. 
-Хто саме?-здивувалася я.Навіть уявлення не мала хто міг прийти сюди до мене. 
-Вона не представилась, але сказала що не піде доки вас не побачить.-відповіла Таня і знову кудись помчалася. Ну а мені нічого не залишалося як спуститися ліфтом на перший поверх. 
Отут мене і чекав сюрприз!Переді мною стояла Аріна власною персоною.Побачивши мене дівчина широко усміхнулася .Вона майже не змінилася.Дорогий брендовий костюм,коротка шубка,довге темне волосся і красиве обличчя.Їй би моделлю бути ,а не транжирити таткові гроші усе своє життя. 
Переді мною стояло моє минуле,від якого я так відчайдушно намагалася втекти. 
-Привіт,сестрично!-широко усміхнулася Аріна.Добре хоч обніматися не кинулася.-Чудово виглядаєш!Круто ти тут влаштувалася! 
-Чому ти тут?-щастя зведеної сестри я не розділяла. Хотілося якомога швидше втекти від неї подалі. 
-Ми так давно не бачилися,а тебе лише це цікавить?-надула губи Аріна.-Я приїхала щоб побачитись з тобою.Ти що забула про нашу розмову по телефоні? 
-Та ні,я памятаю.Я наче б то ясно дала зрозуміти що набором працівників не займаюся.-холодно відповіла. 
-Тоді може ти зможеш провести мене до Кірсанова?-з надією глянула на мене Аріна.-Думаю я зможу переконати його взяти мене на роботу. 
Я дуже сильно стримувалася щоб не засміятися,але це було не так і просто.Побачивши мою посмішку Аріна теж усміхнулася.Напевне подумала що я купилася на її слова,але усе було якраз навпаки. 
-Якщо ти зараз не зникнеш звідси я покличу охорону.-злісно випалила я.-Я зникла з вашого з мамою життя,як ви і хотіли.То чому ви ніяк не можете залишити в спокої мене? 
-Тому що ти ніхто!-гаркнула Аріна,показуючи своє справжнє обличчя.- Ти дякувати маєш,що тато підібрав твою маму і тебе.А тепер тобі важко допомогти мені? 
На нас уже почали оглядатися люди і мені стало не по собі.Не вистарчало щоб про мене пішли чутки по студії. 
-Я вже давно не частина вашої сімї,і взагалі я ніколи нею і не була.Тому ти не маєш права говорити щось подібне.-холодно глянула на Аріну.-А тепер зникни з студії і з мого життя теж! 
Аріна мало вогнем не дихала.Напевне якби могла то розірвала б мене на шматки.Та на дещо вона все ж таки наважилася.Я лише помітила як її рука злетіла вгору що дати мені ляпаса,але так і завмерла не долетівши до моєї щоки. 
-Що тут відбувається?-холодно запитав Артур.Саме він зараз тримав руку Аріни в своїй. 
-Ой,та ви не правильно все зрозуміли.-ожила Аріна і витягла свою руку з стального захвату продюсера. 
-Звідки вам знати як я усе зрозумів?-Артур був злий і я розуміла ,що розізлила його саме Аріна.Стало соромно що він став свідком цієї жахливої картини. 
-Ми з Діаною просто давно не бачились і хотіли привітати одна одну.-почала молоту всяку дурню дівчина.-До речі ,я її сестра Аріна. 
-Незнав ,що тепер заведено вітати один одного ляпасами.-хмикнув Артур.-Незнаю хто ви така,але надалі прошу вас сюди не приходити.Для вашої ж безпеки. 
-Розумієте,тут така справа,-продовжила гнути своє Аріна,-я приїхала щоб влаштуватись сюди на роботу,але Діана відмовилась мені допомогти. 
-Наскільки мені відомо Діана не відповідає за набір персоналу.-насмішливо глянув на дівчину Артур.-Але вам пощастило,я як продюсер і власник цієї студії можу запропонувати вам одну посаду. 
-Правда?-широко усміхнулася Аріна і глянула на мене з насмішкою.-Я знала що ви розумний чоловік і одразу побачите мій потенціал. 
-Звичайно,-кивнув Артур,-його важко не помітити.Тому хочу вас запросити до нашого штату прибиральниць.Робота перспективна і з вашим хм..потенціалом вас  чекає велике майбутнє. 
Я напевне стояла з відкритим ротом,але зараз вся моя увага була прикута до Аріни.Дівчина покрилася червоними плямами і готова була накинутись на Артура.Так її напевне ще ніхто не соромив. 
-Діана,думаю тобі пора повертатись до роботи.-усміхнувся до мене продюсер.-А ви Аріна,можете приступати до своїх нових обов’язків або йдіть геть.Охорона допоможе вам знайти вихід. 
-Я сама!-гаркнула дівчина і швидко пішла на вихід.Я ще декілька хвилин так і стояла дивлячись на вхідні двері,але Аріна більше не з’являлася. 
Артур теж мовчки стояв поряд,напевне чекав на пояснення.А я поняття не мала як пояснити йому усю цю ситуацію.Добре хоч мама не додумалася приїхати.Хоча я чудово розуміла,що це був лише початок і «сім’я» лише розпочала свій наступ.