Глава 23

Марк сидів на дивані у мене в квартирі і винно поглядав в мою сторону.Чесно кажучи я була дуже рада ,що він все ж таки знайшов в собі сили щоб протистояти Романову.Та йому про це говорити я не збиралася. 
-Скажи,обов’язково було битися з кимось?-злісно глянула на хлопця.-Якщо тебе в такому вигляді помітять журналісти це тільки усугубить ситуацію. 
-Це випадково получилось.-буркнув Марк. 
Я тяжко зітхнула і пішла в ванну за аптечкою.Присівши біля хлопця я обробила його садна ,а Марк в цей час не зводив з мене погляду. 
-Ти справді думаєщ,що можна щось змінити?-серйозно запитав хлопець. 
-Я на сто відсотків впевнена,що Романов змусив Алісу це сказати.Вона його боїться і тому виконує такі жахливі накази.Думаю,було б добре з нею зустрітись і поговорити. 
-Після виходу інтерв’ю Романов скоріш за все замкнув її десь далеко,щоб вона не розкололася.-задумався Марк.-Нереально буде її знайти. 
Я відклала аптечку і відчула як заболів живіт.Ну звісно ,я ж сьогодні нічого   не їла з усіма цими переживаннями. 
-Що сталося?-помітивши як я скривилася від болю запитав Марк. 
-Їсти хочеться.-буркнула я. 
-Може замовимо щось з ресторану?-глянув на мене хлопець.-Я теж не відмовився б від чогось смачненького. 
-У мене є краща ідея.-усміхнулася я.-Виклич таксі поки я буду одягатись. 
-Навіщо таксі ?Я на машині взагалі -то.-заявив Марк. 
-Ти що здурів?-закричала я.-Ще кілька годин тому ти був п’яний як чіп,а тепер роз’їжаєш по місту на авто? 
-Окей,зрозумів свою помилку.-усміхнувся хлопець.Схоже мої крики його лише розсмішили.-Взамін я даю тобі можливість самій сісти за кермо. 
Знає гад як найкраще придобритись.Прокататись на його тачці я мріяла з того часу як її побачила. 
Я мовчки попрямувала в свою кімнату вдягнула джинси і туніку і вийшла до хлопця. 
-І куди ми поїдемо в другій годині ночі?-зацікавлено глянув на мене Марк. 
-Скоро побачиш.-усміхнулася я і пішла вдягати куртку. Ми вийшли на темну вулицю і зупинилися біля машини Марка.Дрібний сніг сипався на наш одяг,але така спокійна погода мені навіть сподобалась. 
Сівши за кермо я завела машину і мало не запищала від захвату.Про таку тачку я могла лише мріяти,тому потрібно було відірватись на повну. 
-Ді,ти ніби мала дитина.-засміявся Марк з пасажирського сидіння. 
-Взагалі-то я насолоджуюсь моментом.-заявила я.-Не кожного дня я маю можливість прокататись на такій красуні. 
-Я вже починаю ревнувати.-надувся Марк.-Ти навіть мені стільки уваги не приділяла,як цьому куску заліза. 
-Не називай її так!-прикрикнула на хлопця і нарешті виїхала з двору. 
Дороги були порожні і їхати нічним містом було одне задоволення.Мені навіть здалося що усі тривоги сьогоднішнього дня кудись зникли і стало так спокійно наче ми з Марком звичайна пара,що вирішилася прокататись посеред ночі. 
Я припаркувала машину біля цілодобового кафе і ми вийшли на вулицю.Поряд не було жодної машини та й в самому кафе було порожньо. 
Помітивши нічних гостей до нас одразу ж підбігла молоденька офіціантка.Марк надів кепку і навіть не дивився в бік офіціантки.Замовлення на двох я зробила сама і оглянулась навколо. 
-Як тобі тут?-запитала у Марка. 
-Нормально.-кивнув хлопець.-Звідки ти знаєш про це місце?Любиш поїсти посеред ночі? 
-Та ні.-усміхнулася я.-Просто інколи ми заходили сюди з Олею.Тут недалеко наш універ.А вночі я тут вперше. 
Нам принесли замовлення і я мало не накинулася на їжу.Лише зараз відчула на скільки була голодна.Ми їли мовчки,кожен думав про щось своє .Я помітила ,що Марк вже абсолютно спокійний і від його агресії не залишилось і сліду. 
Коли ми вийшли на вулицю снігу уже не було.Чомусь додому їхати не хотілося,тому сівши в машину я поїхала в зовсім інше місце. 
-Це ще не всі сюрпризи на сьогодні?-здивувався Марк коли помітив,що ми їдемо не в бік дому. 
-Хочу показати тобі одне місце.-сказала я і усміхнулася.-Ми з Олею раніше часто туди їздили. 
Машина плавно заїхала на оглядовий майданчик і зупинилася.Перед нами відкрився неймовірно красивий краєвид нічного міста.Марк навіть привстав з крісла щоб краще побачити тисячі вогнів,а тоді взагалі вийшов з машини. 
Я теж вийшла і стала поряд з ним.  
-Я все своє життя провів у цьому місті,але незнав про цей майданчик.-зацікавлено сказав Марк.-Тут дійсно круто. 
-Я рада що тобі сподобалось.-усміхнулася я.-До речі,я привезла тебе сюди не просто так.Якщо у тебе знову виникне бажання когось побити,або просто зноситиме дах,краще приїдь сюди і приведи думки в порядок.А я завжди знатиму де можна буде тебе знайти. 
Марк усміхнувся і обняв мене.Ми просто стояли ,тісно прижавшись один до одного.Здавалось що ми зовсім одні у цьому величезному світі. 
-Знаєш,я тут подумав,що навіть не запропонував тобі бути моєю дівчиною.Це обов’язково треба виправити.-усміхнувся Марк. 
-Хіба це так важливо?-здивовано глянула на хлопця.Чесно кажучи мені сродобався такий хід його думок. 
-Ти особлива дівчина ,Ді.-серйозно глянув на мене Марк.-Ти пробачаєш усі мої заскоки і завжди спішиш допомогти.Мені хочеться щоб ти усміхалася поряд зі мною,щоб ми ходили на побачення.Але нажаль я не найкращий варіант для тебе.Вибач,що змусив плакати сьогодні.Арт вправив мені мозок і я розумію,що поводився як ідіот. 
-Я просто хочу щоб ти постарався тримати свої емоції під контролем.-відповіла я .-Ти дуже талановитий музикант і твоя агресія погано відображається на твоїй творчості. 
-Я буду старатись,обіцяю.-сказав Марк дивлячись мені в очі.-То ти згодна бути моєю дівчиною? 
-Ти звичайно ще той придурок,але я легких шляхів не шукаю.-заявила я.-Думаю варто спробувати.Напевне це круто бути дівчиною самого Міка з НКН! 
А далі ми цілувалися і навіть не помітили коли знову пішов сніг.Заради от таких моментів і варто пробачати помилки дорогих нам людей.Я знала,що Марк насправді міг бути хорошим,я бачила його таким і це для мене було найголовнішим.І що б там не говорили про його вибуховий характер я знала,що цей хлопець просто хоче творити і дарувати людям свої пісні.Але завжди знайдуться ті,що будуть ставити палки в колеса. 
До мого під’їзду ми під’їхали на початку шостої години ранку.Спати хотілося неймовірно сильно тому чмокнувши Марка на прощання в губи я поплелась в будинок.Тільки -но моя голова торкнулася подушки я одразу ж заснула.  
Спати всього лише дві години це та ще жесть.Добре що Марк подзвонив і заявив що чекає біля підїзду.Я носилася по квартирі як навіжена щоб не змушувати хлопця чекати.Та в машину до нього сіла зла і сонна. 
-Ти що взагалі не лягав спати?-сердито глянула на веселого Марка. 
-Якби я спав то зараз виглядав би в точності як ти.-усміхнувся хлопець.-Тому вирішив не ризикувати. 
-Дуже смішно.-буркнула ображено ,але коли Марк поцілував мене в щоку вся злість миттєво зникла. 
На парковку ми заїхали одночасно з машиною Артура.Коли продюсер вийшов з машини і побачив нас разом на його обличчі промайнула ледь помітна посмішка. 
-Бачу ти повернувся до нас.-зацікавлено сказав Артур коли ми їхали в ліфті.-Таким ти подобаєшся мені більше. 
-Замовкни Арт!-буркнув Марк.-Я тут щоб повернути те,що у мене забрали. 
Ми всі разом зайшли в студію де до сьогоднішнього дня репетирували хлопці.Але сьогодні тут було порожньо. 
-Арт,що плануєш робити?-запитав Марк сідаючи на диван. 
-Думаю варто зустрітись з Романовим.-ошелешив мене заявою продюсер.-Можливо ми зможемо домовитись. 
-Не думаю що це хороша ідея.-роздратовано глянула на Артура.-Краще одразу ж поговорити з Алісою.Вона може розповісти правду. 
-Справа в тому,що Шаурова зникла після того інтерв’ю.-нахмурився продюсер.-Романов знає,що вона може розколотись тому і заховав її подалі. 
Це була погана новина.Єдина наша надія це знайти Шаурову.Але нажаль це було не так просто. 
-Тоді ми будемо готуватись до прем’єри кліпу.-впевнено сказала я.-Зараз всі думають що НКН не будуть ризикувати і випускати кліп,тому я думаю що це викличе неабиякий ажіотаж.Зараз я займуся розповсюдженням новини в інтернеті ,потрібно зв’язатися з знайомими журналістами. 
-Тоді я займусь пошуками Аліси.-сказав Артур.-А ти Марк їдь до хлопців і підтримай їх.Вони теж переживають. 
На такій ноті ми і розійшлися.До обіду я спілкувалася з журналістами і чесно кажучи вони були шоковані заявою,що НКН незважаючи на скандал все ж таки збираються презентувати кліп.Але всеодно їм було дуже цікаво побувати в клубі на прем’єрі.  
До вечора нічого не помінялося.Алісу так і не знайшли,а Марк подзвонив і сказав що залишиться сьогодні з хлопцями на дачі.Хлопець хотів щоб я сьогодні теж приїхала туди,але я хотіла виспатись після вчорашньої безсонної ночі.До того ж завтра нас всіх чекав дуже важкий день. 
День нашої перемоги або повного краху.