Глава 19

Ми сиділи уже в знайомому ресторані і ніхто не наважувався першим почати розмову.Вся моя впевненість розвіялася як тільки ми сіли в машину.А тепер я взагалі не могла всидіти на місці під прямим поглядом продюсера.

-Тобі не комфортно поряд зі мною?-наче насміхаючись запитав Артур.Ну звичайно,сидить тут такий впевнений в собі і усміхається.

-Чесно кажучи,так.-віришила не ходити кругами.Сама захотіла поговорити то чого тепер боятись.

-Я настільки тобі неприємний?-щось не про те ми заговорили.Я витріщилася на Артура незнаючи ,що сказати.

-Ні,ви досить приємний.-сказала я і сама ж мало в голос не простогнала.Що я взагалі несу?

Артур усміхнувся і нагнувся над столом поблище до мене.Його очі розглядали моє обличчя ,а я відганяла в собі бажання заплющити очі.

-Не можу зрозуміти ,що ти могла знайти в Міку?-запитав Артур задумавшись.

-Ви хочете поговорити про це зараз?-здивовано витріщилася на продюсера ,навіть забувши що він досить близько.

-Мені шкода це визнавати ,але ти зробила свій вибір.-Артур знову сів нормально,а я зацікавлено прислухалась.-Мік досить важка людина і я думаю ти сама це знаєш.Ти мені не байдужа і я не хочу щоб потім ти страждала.

Ого,оце так одкровення від Артура.Чесно кажучи він подобався мені,але не так як Марк.Кірсанов розумний ,впевнений в собі чоловік,який знає собі ціну.З ним я справді була б як за кам’яною стіною.Та нажаль серцю не накажеш.

-Дякую,що хвилюєтесь за мене.-відповіла тихо.-Ви хороша людина і я вірю ,що ваше щастя ще попереду.

Артур нічого не відповів,а я відчула себе поганою людиною.Завжди важко розбивати чиїсь мрії і бажання.

Обідали ми в тиші і кожен думав про своє,але коли принесли рахунок я згадала дещо важливе.

-Артур Павлович,ви добре знаєте Алісу Шаурову?-запитала я.

-Можна сказати що так.Чому ти запитуєш?-зацікавився продюсер.

-Сьогодні я зустріла її в коридорі студії і виглядала вона якось дивно.Уся якась напружена і налякана.А ще Аліса щось хотіла мені розповісти,та підійшов Романов і не дуже любляче потяг на вихід.-розповіла я.

-Чесно кажучи Аліса сильно змінилася після того як перейшла до Романова.-замислився Артур.-Та це і не дивно.Захар будь-кого прищемить своїм авторитетом.

-Вона серйозно його боїться.Взагалі не розумію як Аліса могла в нього закохатись.-навіть мурашки по спині побігли від такої картини.

-Не думаю що там були хоч якісь почуття.-усміхнувся Артур поглядаючи на мене.

-Тобто?-а це вже цікаво.

-Марк познайомився з Алісою коли був на вершині своєї популярності.Шаурова знімалася в кліпі разом з хлопцями і це було кохання з першого погляду.До речі взаємне.Не скажу ,що все у них було ідеально.Мік часто пропадав у клубах та й гастролі забирали багато часу.Усе це повільно вело до того,що Аліса переключилася на Романова.

Та катастрофа сталася тоді ,коли хлопці вирішили розірвати контракт з Романовим.Мік не знав що Аліса йому зраджує,причини для розірвання були інші.Тоді Романов вдарив по найболючішому і Мік зірвався.Ну а далі ти вже знаєш.

Я сиділа навпроти Артура і тупо не могла зрозуміти ,що ж відбувається навколо?Отже,Марк теж не святий але зрадити його з Романовим…Ні ,ну реально в голові не вкладається.

-Бачу ти розгублена.-посерйознішав Артур.-Мік не буде в захваті коли дізнається що я усе тобі розповів.

-Він не дізнається.-буркнула тихо.-До речі а як в житті Міка зявилася Меріда?

Мені було цікаво що відповість чоловік.Та Артур лише загадково усміхнувся і встав.

-А про це нехай Мік сам тобі розкаже.-сказав продюсер.-Думаю нам пора повертатись.

Всю дорогу назад в офіс я думала над словами Артура.Мені дуже хотілося,щоб Марк колись сам розповів мені про ті гіркі події з свого минулого.Але я чудово розуміла,що він цього не зробить.

В офісі було шумно і усі обговорювали інтерв’ю.Поки йшла в кабінет краєм вуха почула,що усі в захваті від роботи хлопців.Ну хоча б це радувало.

На моєму робочому столі мене чекав сюрприз.Величезний букет білих троянд уже встигли обступити усі мої колеги.

-Діана вам тут принесли цю красу.-зацікавлено сказала Таня і кивнула на букет.Я підійшла блище і витягла записку ,що була всередині.

«Вибач що не стримався»

Всього кілька слів а у серці стало тепліше.Я усміхнулася і вдихнула неймовірний аромат.Марк вмів бути милим,хоча в його розумінні це трохи не так проявлялося,але ж я любила його саме таким.Нестриманим ,злим, а інколи і повним придурком.

Додому я поверталася на таксі.Не могла я спуститись в метро з таким величезним букетом.У хлопців був вечірній ефір на музичному каналі,тому Марка я так і не бачила.Повечерявши вімкнула телевізор і одразу ж натрапила на інтерв’ю хлопців.

Вони сиділи на двох м*яких диванах і весело усміхалися.Ведуча у короткій спідниці вмостилася поряд з Марком і мало не вигибалася поряд з хлопцем.Сам хлопець не сильно звертав увагу на ведучу,чим підняв мені настрій.

-Мік,хочу запитати у вас на рахунок Меріди.-сказала ведуча,а я напряглася.-Ви дійсно так сильно в неї закохані,що продовжуєте пошуки через стільки часу?

Марк усміхнувся і подивився з екрану прямо на мене(мені так здалося).

-Чесно кажучи я незнаю,чи залишилися почуття.Саме тому я хочу знайти її і перевірити чи заб’ється моє серце швидше поряд з нею.

Сама незнаю чому,але слова Марка мене розізлили.Я вимкнула телевізор і викинула кудись подалі пульт.Здалася йому ця Меріда!Дивно якось ,що це зі мною відбувається?Напевне дах їде,якщо починаю ревнувати до себе самої.До того ж я сама придумала усю цю історію з любов*ю до Меріди,чого тепер нервувати…

Та все одно залишився якийсь неприємний осадок від слів Марка.А якщо Мерідою була би інша дівчина?Кого тоді він би обрав?

Наступного дня я Марка теж не бачила.Весь день у гурту був розписаний і я розуміла,що Марк дуже зайнятий,але ця мовчанка все одно неприємно давила.