Глава 17

Пообідали ми в невеличкому кафе,де Марка чудово знали і навіть виділили окрему кабінку,щоб нам ніхто не заважав.На якийсь час уся та історія забулася,але повернувшись в студію ми знову поринемо у проблеми і переживання.

-Що плануєш робити після роботи?-запитав Марк коли ми поверталися назад.

-Ну,у мене вдома катастрофічно не вистарчає продуктів,тому сьогодні мене чекає похід в супермаркет.-відповіла я.

-Чудово,складу тобі компанію.-просто заявив хлопець,а я здивовано витріщилася на нього.

-Ти жартуєш?-не могла зрозуміти ,що сталося з Марком.

-Та ні,наскільки я пам’ятаю ти обіцяла нагодувати мене смачною вечерею.-усміхнувся хлопець.-Чому б не зробити це сьогодні.?

-Як ти собі це уявляєш?-все ще вагалася я.-Якщо нас побачать разом будуть великі проблеми.

-Ну тоді я в машині тебе почекаю.-вперто заявив Марк,а я не знайшла ,що йому сказати.Збрешу,якщо скажу ніби мені не сподобалася його пропозиція.Хотілось по-ідіотськи усміхнутьсь,але я змогла стриматись.

В ліфті ми попрощались до вечора і розійшлись по своїх робочих місцях.До самого вечора я обдзвонювала телеканали і домовлялася про інтерв’ю.У хлопців буде насичений графік і головне щоб все пройшло без курйозів.

Закінчивши роботу я спустилася ліфтом на паркову і знову у мене з*явилося таке відчуття наче хтось за мною поглядає.Стало страшно і неприємно.Тому я пришвидшила крок і помчала до машини Марка.

-Гей,ти чого так несешся?-запитав хлопець коли я застрибнула в авто.

-У мене дивне відчуття,наче хтось поглядав за кожним моїм кроком.-я все ще виглядала в вікно,чи бува ніхто не йшов.Але кругом було тихо і пусто.

-Ти напевно фільмів передивилася.-засміявся Марк і вирулив на вулицю.

Було вже темно і падав дрібний сніжок.Круто ,що не потрібно нестися в метро по такій погоді.

Коли ми під*їхали до супермаркету Марк пообіцяв ,що чекатиме мене в машині і я з спокійним серцем пішла за покупками.Купивши усе найнеобхідніше я уже збиралася йти на касу(не хотілось заставляти Марка нудитись в машині),але різко затормозила коли поряд з*явився сам музикант.Він натягнув на голову капішон,а під нього ще й кепку надів.Конспіратор,блін!На нього так ще більше увагу звертали.

-Ти чого приперся?-розізлилася я не на жарт.-Швидко повертайся в машину!

-І не подумаю.-ухмильнувся Марк і поки я розгублено витріщалася,забрав у мене візок і покотив його між рядами.

А далі почалося щось страшне.Марк вирішив скупити пів магазину і кидав у візок усе підряд.А мені залишалося лише бігати за ним і повільно сходити з розуму.

-Давай візьмемо вина.-хлопець навіть не дочекався моєї відповіді і пляшка полетіла до покупок.-О,я люблю ці чіпси!Цей торт смачно виглядає!Давай ще це візьмемо !

В результаті у нас вийшло три величезні пакети .На касі Марк взагалі мене приголомшив ,коли за усе розплатився сам.Уже в машині я все ж таки не витримала і повернулася до хлопця.

-Послухай,я звичайно дуже вдячна ,що ти визвався мені допомогти,але платити все ж таки мала я.-сказала сердито.

-Ти ж знаєш,що я цього не люблю.-усміхнувся Марк.-Я сам хотів провести з тобою час ,що в цьому такого?Просто прийми ,що я тепер поряд і буду допомагати,ну принаймні постараюся.

-Тоді в знак подяки я нагодую тебе смачною вечерею.-довелось погодитись мені і піти на компроміс.

Марку така ідея сподобалась і конфлікт був вичерпаний.Уже вдома хлопець вигрузив усі покупки на стіл і пішов в вітальню дивитись телевізор,не забувши прихопити свої улюблені чіпси.

Ну а мені довелось розкласти продукти в холодильник і братись за приготування вечері.Так як часу було обмаль я приготувала мясну запіканку і салат.Ну а на десерт у нас був торт,який вибрав Марк.

Коли усі приготування були закінченні я покликала хлопця і ми сіли вечеряти.Марк розлив по бокалах вино і надпивши трішки я помітила ,що музикант поїдає з шаленою швидкістю.

-Не думала,що ти такий голодний.-усміхнулася я.

-Ці кляті репетиції всі сили забирають.-з повним ротом відповів Марк.Зараз він зовсім не тягнув на кумира мільйонів.Звичайний хлопець,без тисячі проблем за спиною.Тепер я розуміла чому він напросився зі мною за покупками.Марк просто хотів розвіятись і хоча б на один вечір забути,що він відповідає за свою групу за всі вчинки які робить.Погані чи хороші.

Повечерявши Марк запропонував помити посуд,а я відправилася в душ.Вдягнувшись в короткі шорти і футболку я вийшла в вітальню і мало не розсміялася від побаченого.Марк спокійно спав на дивані і навіть телевізор не помішав його міцному сну.

Я накрила хлопця пледом,виключила телевізор і погасила світло.Не хотілося його будити.На кухні я заварила собі чай і сіла за стіл.Марк справді вимив посуд і навіть заховав в холодильник те,що залишилося від вечері.Я посміхнулася сама собі,але щастя моє тривало не довго.

Телефон подзвонив,а на екрані з*явилися такі холодні чотири букви «МАМА»

-Слухаю!-сказала тихо щоб не розбудити Марка.

-Діана,чому ти нас ігноруєш?-одразу ж пішла в напад мама.

-Ти чудово знаєш,що я не хочу мати нічого спільного з твоєю сім*єю.-відповіла я.-Чому ти дзвониш?

-Як ти з матір*ю розмовляєш?!-закричала на тому кінці жінка.-Добре,давай так.Поговоримо як нормальні дорослі люди.

-Тобі знов щось від мене треба?-гірко усміхнулася я.

-А ти можеш бути і розумною коли захочеш.-задоволено протягла мама.-Я тут чула ,що у тебе зараз серйозний проект.Відомий продюсер запросив тебе працювати разом.

Супер!Отже мама встигла подзвонити в мій офіс і скоріш за все натрапила на Владу або Олесю,лише ці двоє могли розтріпати таємну інформацію будь-кому.

-І що ти хочеш?-стало навіть цікаво що ж відповість мама.

-Візьми до себе Аріночку на роботу.-солодко так заявила мама.-У нас зараз деякі фінансові труднощі і я тут подумала,що можливо Аріночка зможе знайти собі якогось багатого чоловіка,якщо крутитиметься біля тебе.Он один Кірсанов чого вартий.