Глава 14

Мені здалося ,що в цей момент увесь світ зупинився і ми з Марком одні ,а навколо немає нікого.Коли поряд почулися голоси,ми одночасно відійшли один від одного .Повз нас пройшла якась парочка,навіть не глянувши в наш бік.Але момент між нами був втрачений,і стало надто ніяково.

-Ти тут з друзями?-запитав зацікавлено Марк.

-Моя подруга св*яткує сьогодні заручини .-сказала я і одразу ж засмутилась.Уся ейфорія від танців вивітрилась і повернулася жахлива реальність.Я накричала на Олю у такий важливий для неї день.До того ж я чудово знала ,що подруга бажала мені лише добра.

-Ти чого засмутилась?-серйозно глянув на мене Марк.

-Я посварилася з Олею через дурню,а тепер незнаю як вибачитись.-відповіла тихо.-Вона моя найкраща подруга,а я така ідіотка!

-Ну тоді я просто зобов*язаний тобі допомогти помиритись з подругою.-підмигнув мені Марк і взяв за руку.-Де зараз твоя подруга?

-Що це ти задумав?-здивовано глянула на хлопця.

-Хочу познайомитись з твоїми друзями ,але найбільше з Олею.-як нівчому не бувало заявив Марк.-Ти ж не проти?

Я витріщилася на хлопця не в силі що- небудь відповісти.Сьогодні він був надто відкритий і хороший поряд зі мною.Хоча це і було приємно та я не знала ,що твориться в його голові.Та саме головне –чого чекати далі.

Ну що ж,хоче знайомитись,чому б і ні?!Я сама взяла Марка за руку і потягла на другий поверх.Коли ми підійшли до столика усі здивовано витріщилися на нас.Оля так взагалі сиділа з відкритим ротом і очима по п*ять копійок.

-Привіт,я Мік.-Марк для кращого ефекту навіть кепку зняв і я мало не розсміялася від реакції усіх хто були за столом.Всі вони одночасно ахнули.

-Ти справді Мік з НКН?-Витріщилася на нього Маша.-Стас ,це теж твій подарунок?

-Е…ні .-сам Стас був розгублений не менше ніж інші.

-Ми з Діаною разом працюємо і коли вона розповіла ,що у вас сьогодні таке свято,то я вирішив підійти особисто і привітати закоханих.Ви молодці.-спокійненько так заявив Марк.Оля і Стас одночасно кивнули, все ще перебуваючи в шоці.

-Ой ,та ти присідай!-першою відмерла Катя.-Просто це так несподівано.І ми трохи розгубилися.

-Все нормально .-усміхнувся Марк і спочатку всадив мене біля Олі ,а потім і сам сів поряд зі мною.

Поки народ по-троху відмирав,я повернулася до Олі .

-Вибач мене за сцену в туалеті.-сказала тихо.-Я дуже тебе люблю.

-Це ти мене вибач.-Усміхнулася подруга.-Ти сама маєш вирішувати з ким бути.Але я реально не можу зрозуміти, як тут опинився Мік?

-Я завтра усе тобі розкажу.-усміхнулася я і швиденько обняла подругу.

Пити я більше не хотіла,тому замовила собі безалкогольний коктейль.Марк теж випив всього лиш раз ,але почував себе досить вільно.Навіть підтримував розмову і часто усміхався.

Ми сиділи досить довго , та й танцювати мені уже не хотілось .Алкоголь вивітрився і почало клонити в сон.Сама не зрозуміла в який момент моя голова опустилася на плече Марка.Хлопець можливо і здивувався ,але виду не подав.

-Втомилася?-запитав зовсім поряд з моїм лицем.

Сонливість одразу розвіялась і стало ніяково.

-Думаю,що пора їхати додому.-відповіла тихо не дивлячись на хлопця.

-Я теж *за*.-відповівМарк.

Почувши ,що ми хочемо йти, усі інші теж почали збиратись.Я забрала своє пальто з гардеробу і ми великою компанією пішли на вихід.На вулиці було холодно і сиро, а поки ми чекали таксі я встигла добре замерзнути.

-Ді ,ти з нами?-запитала Оля коли під*їхало кілька машин таксі.

-Я проведу її,не хвилюйся.-відповів за мене Марк,а Оля лише ухмильнулася.

Схоже завтра мене чекає конкретний допит.

Коли під*їхало наше таксі Марк сів позаду біля мене ,чим неабияк здивував.Я назвала свою адресу і машина рушила.

-Я могла і сама поїхати.-відповіла розгублено від близькості музиканта.-Тобі прийдеться пів ночі кататись.

-Ти серйозно думаєш,що я зміг би відпустити тебе саму?-здивовано глянув на мене Марк.-До речі,я помітив,що твої друзі досить багаті.Не ображайся,я просто хочу знати більше про тебе.

-Я розумію про що ти.-відповіла тихо.-Насправді я дружу лише з Олею,її сім*я досить багата.Ми познайомились коли її перевели в мою школу ,а там і розпочалася наша дружба.Коли Оля почала зустрічатися з Стасом ,то і мені довелось час від часу з*являтись в їх компанії.Всі сьогоднішні гості це друзі і родичі Стаса.Вони досить хороші і до мене добре відносяться.

-А як щодо твоєї сім*ї?-запитав Марк.-Наскільки я знаю,ти живеш сама.

-Ми мало спілкуємось.-про маму згадувати не хотілось.Схоже Марк це відчув і взяв мою руку в свою.

-Вибач,що лізу з запитаннями.-одразу ж виправився він.-Просто мені хочеться взнати тебе краще.

-Навіщо?-здивовано глянула на хлопця.

-Мені здається,що ти особлива дівчина.-серйозно глянув мені в очі Марк.-Незнаю як це пояснити.Здається наче ми уже бачились раніше.Наче ти є втраченою частиною мене самого.

Отут я просто втратила можливість говорити.Невже Марк відчуває,що я та сама дівчина ,що врятувала його від смерті?Можливо між нами справді є якийсь зв*язок?Напевне саме тому цей музикант із мерзенним характером,але величезним талантом ,так глибоко засів в моєму серці.

Таксі зупинилося біля мого під*їзду і я швидко вийшла на вулицю.Марк щось сказав водієві і також вийшов.

-Чому ти не їдеш?-здивувалася я.

-Хочу провести тебе до квартири.Уже дуже пізно і я хвилююсь за тебе.-відповів спокійно Марк чим ще більше мене розхвилював.Голова і так йшла обертом від його зізнань.

До моєї квартири ми піднімалися по сходах.Я навіть боялося уявити як буду їхати з Марком у такому тісному ліфті.Хлопець йшов позаду і мовчав.

-Отут я і живу.-зупинилася біля дверей.-Дякую,що провів.І ще я забула подякувати,що допоміг з Олею помиритись.Сама я навряд чи змогла б це зробити.