Глава 13

-Що ви собі дозволяєте?-закричала я коли ми вже були в коридорі і вирвала свою кінцівку з його лап. 
Артур нічого не відповів,але швидко зняв з себе піджак і накинув мені на плечі.Я від такого повороту подій навіть забула,що далі хотіла сказати. 
-Надіюсь ти поясниш як тут опинилась?-продюсер глянув на мене так,наче я реально щось йому винна.-Наскільки я знаю,ти не планувала відвідати концерт гурту. 
-Я сама незнала ,що хлопці тут виступатимуть.-відповіла тихо.Так,стоп!А чого це я повинна перед ним виправдовуватись?! 
-Артур Павлович,ви напевне щось не так зрозуміли...-почала пояснювати спокійно,хоча дуже хотілось закричати щоб до нього нарешті дойшло.-Я не зобов’язана перед вами відчитуватись ,як і де буде проходити мій вихідний. 
-А мені здається,що я ясно дав зрозуміти,що ви мені небайдужі.-серйозно глянув на мене продюсер. 
Ну нічого собі!А Артур вирішив йти напролом!Я навіть зраділа,що сьогодні трохи випила.Алкоголь додав мені сміливості і зухвалості. 
-А вас не цікавить що думаю я?-сердито глянула на Артура.-Ось,заберіть свій піджак.Взагалі не розумію,що це був за жест з вашої сторони. 
Я зняла піджак і протягнула його чоловіку.Артур злився і це було чудово помітно.Напевне не звик,що йому відмовляють.На щастя піджак забрав ,але вдягати  не спішив. 
-Ді,ти куди пропала?-в коридор вийшла Оля і здивовано глянула на нас з продюсером.-Добрий вечір,а ви хто?-вдала дурненьку подруга,а я мало не засміялася вголос.Вона ж то уже давно встигла погуглити Кірсанова.І чудово знала хто перед нею. 
Артур невдоволено глянув на дівчину,але нічого поганого не сказав. 
-Оль,це мій теперішній директор Артур Павлович.-сказала я ,щоб якось знизити напругу між нами. 
-Можна просто Артур,ми ж не на роботі.-самовпевнено сказав продюсер. 
-Клас,а я Оля ,найкраща подруга Діани.-широко усміхнулася Малікова.І чого це вона так сіяє?Я в цій ідіотській ситуації нічого хорошого не бачила. 
-Приємно познайомитись з вами,Оля.-Артур моментально змінився і навіть привітно усміхався.Що це з ним?Я просто стояла поряд і тихо офігівала від цієї ситуації. 
-До речі,ми сьогодні святкуємо мої заручини.-хитро глянула на мене тепер уже колишня подруга.-Можливо у вас є зараз можливість приєднатись до нас? 
Я витріщилася на Олю в німому шоці.Що вона творить?Я не хочу проводити з Артуром свій час!Мені його на роботі вистачає! 
-Дякую вам за запрошення,я обовязково підійду.-ухмильнувшись відповів продюсер.-Просто владнаю деякі справи. 
Отак ми і розійшлися.Я завела Олю в туалет і готова була розірвати її на шматки. 
-Ти навіщо його покликала?-закричала на подругу. 
-Ді,я ж для тебе стараюсь.-розгубилася Оля.-В чому проблема? 
-Ти чудово знаєш,що Арт мені не подобається.Якщо він крутитиметься поряд я не зможу нормально розслабитись.-нервувала я. 
-А може ти просто не дивилася на нього як на чоловіка?—Оля теж почала злитись.-Усі твої думки забиті Марком,а він тебе постійно ображає!Артур же красивий і багатий чоловік.Він не грає в ці тупі дитячі ігри,а йде напролом щоб добитись дівчини,яка сподобалась.Особисто я не бачу в цьому нічого поганого.Він справжній мужик! 
-От сама з ним і веселись!-ображено вигукнула і побігла на другий поверх збирати свої речі.Тут залишатись я більше не збиралася. 
На щастя за нашим столиком нікого не було,отже не треба буде пояснювати чому я так швидко тікаю додому.Та до гардеробу я так і не дойшла.За самим дальнім столиком сиділи хлопці з НКН і випивали.Навіть Кіра була тут і саме вона мене і побачила. 
Хоч я стояла досить далеко та Кіра помітила мою присутність і одразу підбігла до мене.Виглядала вона досить круто у коротких шортиках і топі. 
-Ді,це справді ти?-розгублено оглянула мене з голови до ніг.-Ти така гарна! 
-Ти теж.-відповіла щиро.-Святкуєте? 
-Ага,вирішили трохи розслабитись.-кивнула дівчина.-А ти тут як опинилась?Макс говорив ,що ти зайнята будеш. 
-Ми святкували тут заручини моєї подруги.-згадала Олю і стало дуже сумно. Все через ідіота Артура! 
-Давай до нас!-усміхнулася Кіра.-Хлопці будуть раді тебе бачити! 
Я уже хотіла відмовити,але до нас підійшов Макс і Єгор.Ну і як мені тепер втекти?Не сумніваюсь,що скоро і Артур підтягнеться. 
-Ді,це точно ти?-витріщився на мене Єгор.-Ти така...ух!!Будеш моєю дівчиною? 
-Помрій придурок!-відштовхнув його Макс і підмигнув мені. 
-Отже це тут ви святкуєте заручини твоєї подруги?-запитав хлопець.-Прикольно вийшло. 
-Я сама здивувалася.-повела плечима.-Ви молодці!Круто виступили! 
-Ну тоді ти просто зобов’язана посидіти з нами і випити за нашу маленьку перемогу.-заявив Макс і потягнув мене до столика. 
Що це за привичка така у всіх ,тягати мене за руку без моєї згоди?За столом сиділи Олег,Матвій ну і звичайно Марк.Усі троє здивовано витріщилися на мене коли ми підійшли. 
-Дивіться кого ми знайшли!-голосно закричав Єгор і швиденько посадив мене поряд з Марком. 
-Оце так сюрприз!-зрадів Олег і одразу ж підсунув до мене стопку з чимось прозорим.-Ти бачила наш виступ? 
-Бачила,ви молодці.-сидіти поряд з Марком ще те задоволення. 
Хлопець зацікавлено оглянув мою голу спину і присунувся ще блище,хоча місця на дивані було досить багато. 
-За це треба випити!-закричав Матвій і усі підняли свої стопки.Я теж подумала що випити не помішає,можливо це допоможе трохи розслабитись . 
Я опрокинула стопку одним махом і одразу закашлялася.Марк мовчки подав мені стакан з соком ,який я швидко осушила до дна.Алкоголь вдарив в голову і стало трохи веселіше.Навіть Марк не заважав своєю присутністю.Не встигнула я навіть вникнути в суть розмови як Олег знову всім налив.Другий раз не був таким пекучим і життя уже не здавалося таким паршивим. 
-Ти дуже гарна сьогодні.-прошепотів мені на вухо Марк ,а я навіть розгубилася від такого компліменту. 
-Для Артура вирядилася,він же теж тут.-буркнула тихо не дивлячись на хлопця. 
-Ді,вибач за ті слова.-продовжив говорити мені нас вухо Марк.-Сам незнаю,що на мене найшло.Я хотів вибачитись ще тоді ,але  ти так швидко втекла.  
Поки Марк говорив ми встигли випити ще по одній і мені стало дуже весело.До моменту коли підійшов Артур. 
-Діана?-здивуваню його не було меж.Артур невдоволено глянув ,що ми з Марком сидимо надто близько ,а мене це неабияк розвеселило. 
-Ми самі шоковані були ,коли її побачили!-заржав Єгор.Схоже хлопець трохи перебрав.-До речі,Ді погодилась бути моєю дівчиною! 
Мені здалось ,що Артур своїм поглядом зараз розстріляє Єгора.Продюсер аж кулаки стис від злості.Бідний рижик-йому точно не жити! 
-Схоже тобі вже досить!-Олег відібрав у Єгора пляшку з пивом,яке той попивав. 
Артур стояв поряд зі мною але сідати не спішив.Та й я не горіла бажанням сидіти поряд з ним. 
-Кіра,йдемо танцювати!-з’явилася ідея в моїй голові і я одразу ж вскочила на ноги. 
-Не можу,Ді.Ми з Максом повертаємось додому.-відповіла дівчина.-Малий залишився з нянею ,а вже досить пізно. 
Я обняла Кіру на прощання ,помахала Максу і помчала на перший поверх.Олі за їхнім столиком не було , а Стас  провів мене здивованим поглядом. 
Народу на танцполі було дуже багато,але це не помішало мені протиснутись в самий центр.Чоловіки поглядали на мене з цікавістю і захопленням.Скажу чесно ,мені це подобалось.Були і такі,що терлися зовсім поряд і навіть пропонували познайомитись поблище.Мене це не цікавило,про що я одразу і говорила. 
Коли позаду знову відчулася чиясь присутність я повернулася з наміром відшити ще одного кавалера,та яке ж було моє здивування коли побачила перед собою Марка.Хлопець надів кепку,щоб його не впізнали,але тут і так було досить темно . 
-Ти що тут робиш?-розгублено витріщилася на хлопця. 
-Хочу з тобою потанцювати.-усміхнувся Марк і я розтанула.Напевне не треба було стільки пити,але зараз це хвилювало мене менш за все.Цясусмішка будь-яку дівчину з розуму зведе. 
Напевне завтра я буду себе ненавидіти ,але тут і зараз я хотіла бути з Марком.Чому ж я повинна собі відмовляти? 
Мої руки зажили своїм життям і обвили шию хлопця.Ми були так близько ,а руки хлопця гуляли по моїй оголеній спині.Все це здавалось таким нереальним,Марк був таким сексуальним,а я остаточно втратила голову. 
-Вийдемо в коридор?-шепнув на вухо хлопець і я кивнула.Зараз я готова була йти за ним хоч на край світу. 
Марк взяв мою руку в свою і ми почали пробиратися крізь натовп.В коридорі нікого не було і я змогла перевести подих.Голова трохи прояснилася і я зрозуміла,що Марк продовжує тримати мене за руку. 
-Ді.вибач за ті слова про Арта.-заглянув Мені в очі хлопець.-Насправді я так не думаю.Ти дуже хороша і багато сил покладаєш щоб нам допомогти.Коли побачив твої сльози відчув себе повним мудаком. 
-Я теж думаю ,що ти повний мудак.-усміхнулася я.Слухати вибачення від самого Марка було справді приємно. 
-Ну,я це заслужив.-повів плечима хлопець.-Але ще мене сильно напрягає,що Арт має на тебе якісь плани.Він серйозно на тебе запав ,а я не хочу щоб ти була з ним. 
-Я вже тобі говорила,що не хочу змішувати роботу і особисте життя.-відповіла впевнено.-Артур хороший шеф,але бути з ним я не планую. І мені всеодно що він там собі думає. 
-Ти бачила наш виступ сьогодні?-змінив тему Марк,а я дивувалася такому запитаню. 
-Так,бачила.-кивнула я .-Чому ти запитуєш? 
-І як тобі?-серйозно глянув на мене хлопець.-Мені важливо почути твою думку! 
Марк дивився так напружено,що я зрозуміла-моя думка справді важлива для нього. 
-Не хочу сильно тебе розхвалювати,а то в тебе самовпевненість і так вище неба.-загадково заявила.-Але мушу сказати ,що це було круто. 
Марк усміхнувся так яскрово,що я витріщилася як ідіотка.А потім зробиш те  чого я точно не чекала-міцно  стис у своїх обіймах. 
Ну і як це розуміти?Та попри все стояти в обіймах Марка було дійсно круто.