Глава 11

-Я тут подумав,може заїдемо кудись перекусити?-запитав Марк коли ми їхали на студію. 
-Удвох?-перепитала здивовано.Щось мені не подобається уся ця ситуація.Поряд з Марком я не могла розслабитись.Цей клятий поцілунок постійно був перед очима. 
-Напевне ні.-хмикнув Марк.-Машина Арта всю дорогу тащиться за нами.Думаю він хоче скласти нам компанію. 
-Тільки цього не вистарчало!-буркнула тихо,але хлопець схоже почув. 
-У тебе якісь проблеми з продюсером?-здивовано глянув на мене. 
-Нормально у мене все з продюсером.-швидко відповіла,чим і розсмішила Марка. 
-А я вже подумав,що між вами щось є.-продовжував насміхатись з мене хлопець.-Давно не бачив його таким роздратованим. 
На щастя мені не довелося нічого пояснювати,тому що Марк заїхав на стоянку біля ресторану. 
-До речі,так як на обід тебе запросив я,то і платити буду я.-серйозно глянув на мене хлопець.-Окей? 
Ну нічого собі заявочки.Та я була зовсім не проти ,тому що обід в цьому ресторані коштував як пів місяця моєї зарплати.Тому я кивнула і вибралася з машини. 
Та тільки-но ми зібралися заходити як на стоянку заїхав мерс Артура.Ну і як в такій компанії можна нормально поїсти? 
Продюсер вийшов з машини і приспокійно підійшов до нас. 
-Яка приємна несподіванка.-заявив Артур.-Я якраз вирішив пообідати,і ви теж тут.Приймете в свою компанію? 
-Ну раз усе так склалося,то приєднуйся.-хмикнув Марк і підмигнув мені. 
Я ще ніколи не почувала себе так розгублено.І чого цей Артур причепився?Ми пройшли в зал де було досить багато людей і сіли за столик біля вікна.Гості закладу одразу впізнали Марка і дехто навіть почав нас фотографувати. 
-Чому ми сіли у всіх на виду?-здивовано глянула на Артура.-Можуть виникнути непотрібні запитання. 
-Думаю ,що Марку варто з’являтись на людях перед прем’єрою.-спокійно відповів Артур розглядаючи меню. 
-Марку може і так,-засумнівалася я,-та й ви відомий продюсер.Але мені поряд з вами не варто світитись. 
-Не бачу в цьому проблеми.-ухмильнувся Артур.-Скажемо усім,що ви моя дівчина. 
В цей момент вода яку я пила повернулася назад через ніс.Було страшено соромно,я ще й закашлялась,а Марк люб’язно постукав по спині. 
-Це не смішно,Артур Павлович.-хмуро глянула на шефа. 
-А я і не жартую.-дивлячись мені просто в очі відповів продюсер. 
На щастя підійшов офіціант і ми зробили замовлення.Я відійшла в туалет помити руки і трохи заспокоїтись.Треба було придумати як найблищим часом відшити Артура,він почав мене напрягати своєю над увагою. 
Вийшовши в коридор я зіштовхнулася з Марком.Таке ми вже проходили,але тоді усе закінчилось не дуже приємно для нього самого. 
-Чому ти тут?-здивовано глянула на хлопця . 
-Хотів дещо уточнити.-серйозно глянув на мене Марк.-Що у тебе з Артом? 
-Я не розумію ,про що ти... 
-Я бачу що він на тебе запав.-не дав договорити хлопець,чим сильно вивів з себе.-Звичайно я розумію,він багати і сам нічо так.Але я ненавиджу коли змішують роботу і стосунки. 
-Ти що несеш?-прошипіла я.-Незнаю ,що там собі надумав Артур ,але я не збираюсь ні з ким,а тим більше з ним,зустрічатись.Я вмію розділяти роботу і особисте життя.І мені всеодно скільки у нього грошей. 
Стало так образливо,що на очі навернулися сльози.Невже я справді думала,що Марк може бути хорошим?Та за кого він мене має?Невже він реально подумав ,що я поведусь на Артура ,тому що він має багато грошей.?Стало так неприємно,що захотілось просто піти геть. 
Марк помітив,що я плачу і навіть хотів щось сказати,але до нього підійшли дві  красиві дівчини і почали засипати компліментами.От і перші фанатки пішли. 
Скориставшись моментом я забрала своє пальто і вийшла на вулицю.На щастя Артур мене не помітив.Проїхавши автобусом кілька зупинок вийшла недалеко від студії ,але туди не спішила.Спочатку зайшла в кафе і замовила собі обід.З цими ідіотами навіть поїсти не вдалося,а тут в тиші і спокої було саме те,що треба. 
Кілька разів телефонував Артур,але я написала смс,що виникли важливі справи ,і дзвінки зупинились .Хай тепер удвох там обідають,два ідіота. 
Як би мені не хотілось йти в офіс,але роботу ніхто не відміняв.На щастя я не зустріла в коридорах нікого з гурту і це не могло не радувати.Та дещо всеодно не давало спокою-зустріч з Артуром. 
Постукавши я зайшла в його кабінет і завмерла.Артура тут не було,зате була Каріна.Дівчина так наполегливо переглядала усі документи шефа,що навіть мене не помітила.Я одразу зрозуміла,що вона щось шукає. 
-Ти що робиш?-голосно запитала я ,а Каріна з переліку випустила з рук папку і всі документи розлетілися по підлозі. 
-Ти що зробила,ідіотка?-зашипіла на мене Каріна і кинулася збирати листи. 
-Може поясниш,що тут відбувається?-спостерігаючи за маніпуляціями дівчини запитала я. 
-Краще тобі тримати язик за зубами.-Каріна підійшла до мене і гнівно випалила.-Скажеш хоч слово ,що бачила мене,отримаєш багато проблем. 
Як Артур міг тримати поряд з собою таку змію?А наче розумний мужик... 
-Ти мені погрожуєш?-навіть розгубилася від такої заяви. 
-А ти не така і ідіотка як я думала.-ухмильнулася Каріна і вийшла з кабінету. 
Та що це за день сьогодні такий?З розуму можна зійти. 
Я присіла на м’який диван і задумалася.Схоже Каріна працює на тих,кому вигідно щоб НКН не повернулися в шоу-бізнес.Я звісно не знаю ,які там у хлопців конкуренти.Але скоріш за все це робота Романова.Чому ж цей чоловік ніяк не може відпустити НКН?І на що він взагалі здатний якщо Каріна так відкрито мені погрожувала? 
-Діана?-здивовано запитав Артур заходячи в кабінет.Напевне він і не думав мене сьогодні ще побачити.  
-Я хотіла уточнити,щодо інтерв’ю НКН.-пояснила я.-Просто у мене завтра вихідний і я незнаю чи потрібно мені бути присутньою на ньому. 
-Завтра хлопці виступатимуть на одному з музичних каналів і заспівають «Меріду».-пояснив Артур.-Марк уже готується до інтерв’ю,з цим проблем не буде.Увечері хлопці виступатимуть у нічному клубі і виконають пісні з нового альбому.Це їхній перший виступ після перерви. 
-Ви так швидко усе розпланували?-здивувалась я. 
-Чому це я?-усміхнувся Артур.-В моїй компанії працює багато професіоналів.І поки ти була занята на зйомках ми вирішували інші важливі питання.Ти звичайно молодець,але не можеш виконувати кілька справ одночасно.До речі,ти зможеш прийти завтра на концерт? 
-Нажаль на завтра у мене інші плани.-швидко відповіла.Нізащо не проміняю Олю на НКН.Мені їх і так вистарчило за цей тиждень.Треба трохи душу відвести і викинути з голови придурка Марка. 
-Шкода.-здалось,що Артур навіть засмутився.-Тоді можеш відпочивати. 
Я встала і вже зібралася йти,але згадавши про Каріну сіла на місце. 
-Щось ще?-здивувався Артур. 
-Тут така справа..-невпевнено почала я.-Коли я прийшла в ваш кабінет тут була Каріна.Вона рилася в ваших документах. 
-Вона тобі погрожувала?-нахмурився Артур. 
-Вас лише це хвилює?-розгубилася від його реакції.-Якщо Каріна шукала інформацію на НКН то... 
-Я знаю що Каріна працює на Романова.-перебив мене Артур,а мені залишилося лише тупо на нього витріщатися.-В моєму кабінеті стоять камери і це уже не перша її ревізія тут. 
-Тоді чому ви її не звільните?-не могла ніяк второпати я. 
-За допомогою Каріни ,Романов отримує інформацію яку я йому надаю.-усміхнувся холодно Артур.-Діана,давай домовимось ,що ти не будеш розкривати цю жінку.Я сам з нею розберусь коли прийде час. 
В коридор я вийшла повністю розгублена.Голова йшла обертом від сьогоднішніх подій.Радувало лише те,що сьогодні я нарешті поїду у свою квартиру. 
На вулиці було темно і холодно.Напевно скоро випаде сніг.Я побрела в бік зупинки,але швидко передумала і взялася ловити таксі.Хотілось якнайшвидше опинитись вдома і забути цей день як поганий сон.Та коли поряд зупинилось зовсім не таксі ,а чорний BMW X5 хотілось бігти кудись подалі.Навіть страшно було уявити хто ж сидить всередині,враховуючи усі події сьогоднішнього дня. 
Коли бокове вікно опустилося показався усміхнений Макс.Я навіть зітхнула з полегшенням. 
-Сідай,підвезу.-крикнув хлопець. 
-Але я не їду в котедж.-відповіла швидко.-У мене вихідні і я додому повертаюсь. 
-Тоді додому закину.-заявив Макс і я сіла в машину.Назвавши адресу я оглянула красивий салон авто. 
-Тобі хіба буде зручно їхати на інший кінець міста?-стало навіть шкода хлопця,який мусив через мене кататись весь вечір. 
-Думаю Кіра мене приб’є коли взнає,що я покинув тебе саму посеред вулиці вночі.-усміхнувся Макс.-До речі,ти чому так пізно вийшла з офісу? 
-Треба було дещо уточнити перед вихідними.-відповіла я.-Тепер можу заслужено на два дні забути про НКН і зайнятись своїм відпочинком. 
-Добре тобі.-хмикнув Макс.-Почекай,то на наш концерт ти не збираєшся? 
-У мене є свої плани.-відповіла весело.-Моя найкраща подруга заручилася і завтра ми йдемо в клуб святкувати. 
-Круто!-закивав Макс.-До речі,ти не в курсі чого Мік після зйомок приїхав злий як чорт?Наскільки ми чули зйомки пройшли добре.. 
-Без поняття.-відповіла тихо,але Макс якось підозріло хмикнув. 
Машина зупинилася біля мого під’їзду  і я поглянула на темні вікна в своїй квартирі. 
-Дивно якось повертатись додому де тиша і спокій ,після шумного котеджу.-подумала вголос. 
-Думаю ти скоро скучиш за нашою компанією.-усміхнувся Макс.-Шкода ,що тебе завтра не буде,але я розумію ,що і тобі потрібно перевести дух. 
Подякувавши я вийшла з машини і побрела в будинок.Квартира зустріла мене тишею і я не роздягаючись я рішла на кухню.Було якось не привично сидіти тут самій,але я розуміла ,що мені потрібна ця передишка,щоб хоч трішки розібратись в собі. 
І головне- в своїх почуттях до Марка і Артура. 
.