-Я тут подумав,може заїдемо кудись перекусити?-запитав Марк коли ми їхали на студію.
-Удвох?-перепитала здивовано.Щось мені не подобається уся ця ситуація.Поряд з Марком я не могла розслабитись.Цей клятий поцілунок постійно був перед очима.
-Напевне ні.-хмикнув Марк.-Машина Арта всю дорогу тащиться за нами.Думаю він хоче скласти нам компанію.
-Тільки цього не вистарчало!-буркнула тихо,але хлопець схоже почув.
-У тебе якісь проблеми з продюсером?-здивовано глянув на мене.
-Нормально у мене все з продюсером.-швидко відповіла,чим і розсмішила Марка.
-А я вже подумав,що між вами щось є.-продовжував насміхатись з мене хлопець.-Давно не бачив його таким роздратованим.
На щастя мені не довелося нічого пояснювати,тому що Марк заїхав на стоянку біля ресторану.
-До речі,так як на обід тебе запросив я,то і платити буду я.-серйозно глянув на мене хлопець.-Окей?
Ну нічого собі заявочки.Та я була зовсім не проти ,тому що обід в цьому ресторані коштував як пів місяця моєї зарплати.Тому я кивнула і вибралася з машини.
Та тільки-но ми зібралися заходити як на стоянку заїхав мерс Артура.Ну і як в такій компанії можна нормально поїсти?
Продюсер вийшов з машини і приспокійно підійшов до нас.
-Яка приємна несподіванка.-заявив Артур.-Я якраз вирішив пообідати,і ви теж тут.Приймете в свою компанію?
-Ну раз усе так склалося,то приєднуйся.-хмикнув Марк і підмигнув мені.
Я ще ніколи не почувала себе так розгублено.І чого цей Артур причепився?Ми пройшли в зал де було досить багато людей і сіли за столик біля вікна.Гості закладу одразу впізнали Марка і дехто навіть почав нас фотографувати.
-Чому ми сіли у всіх на виду?-здивовано глянула на Артура.-Можуть виникнути непотрібні запитання.
-Думаю ,що Марку варто з’являтись на людях перед прем’єрою.-спокійно відповів Артур розглядаючи меню.
-Марку може і так,-засумнівалася я,-та й ви відомий продюсер.Але мені поряд з вами не варто світитись.
-Не бачу в цьому проблеми.-ухмильнувся Артур.-Скажемо усім,що ви моя дівчина.
В цей момент вода яку я пила повернулася назад через ніс.Було страшено соромно,я ще й закашлялась,а Марк люб’язно постукав по спині.
-Це не смішно,Артур Павлович.-хмуро глянула на шефа.
-А я і не жартую.-дивлячись мені просто в очі відповів продюсер.
На щастя підійшов офіціант і ми зробили замовлення.Я відійшла в туалет помити руки і трохи заспокоїтись.Треба було придумати як найблищим часом відшити Артура,він почав мене напрягати своєю над увагою.
Вийшовши в коридор я зіштовхнулася з Марком.Таке ми вже проходили,але тоді усе закінчилось не дуже приємно для нього самого.
-Чому ти тут?-здивовано глянула на хлопця .
-Хотів дещо уточнити.-серйозно глянув на мене Марк.-Що у тебе з Артом?
-Я не розумію ,про що ти...
-Я бачу що він на тебе запав.-не дав договорити хлопець,чим сильно вивів з себе.-Звичайно я розумію,він багати і сам нічо так.Але я ненавиджу коли змішують роботу і стосунки.
-Ти що несеш?-прошипіла я.-Незнаю ,що там собі надумав Артур ,але я не збираюсь ні з ким,а тим більше з ним,зустрічатись.Я вмію розділяти роботу і особисте життя.І мені всеодно скільки у нього грошей.
Стало так образливо,що на очі навернулися сльози.Невже я справді думала,що Марк може бути хорошим?Та за кого він мене має?Невже він реально подумав ,що я поведусь на Артура ,тому що він має багато грошей.?Стало так неприємно,що захотілось просто піти геть.
Марк помітив,що я плачу і навіть хотів щось сказати,але до нього підійшли дві красиві дівчини і почали засипати компліментами.От і перші фанатки пішли.
Скориставшись моментом я забрала своє пальто і вийшла на вулицю.На щастя Артур мене не помітив.Проїхавши автобусом кілька зупинок вийшла недалеко від студії ,але туди не спішила.Спочатку зайшла в кафе і замовила собі обід.З цими ідіотами навіть поїсти не вдалося,а тут в тиші і спокої було саме те,що треба.
Кілька разів телефонував Артур,але я написала смс,що виникли важливі справи ,і дзвінки зупинились .Хай тепер удвох там обідають,два ідіота.
Як би мені не хотілось йти в офіс,але роботу ніхто не відміняв.На щастя я не зустріла в коридорах нікого з гурту і це не могло не радувати.Та дещо всеодно не давало спокою-зустріч з Артуром.
Постукавши я зайшла в його кабінет і завмерла.Артура тут не було,зате була Каріна.Дівчина так наполегливо переглядала усі документи шефа,що навіть мене не помітила.Я одразу зрозуміла,що вона щось шукає.
-Ти що робиш?-голосно запитала я ,а Каріна з переліку випустила з рук папку і всі документи розлетілися по підлозі.
-Ти що зробила,ідіотка?-зашипіла на мене Каріна і кинулася збирати листи.
-Може поясниш,що тут відбувається?-спостерігаючи за маніпуляціями дівчини запитала я.
-Краще тобі тримати язик за зубами.-Каріна підійшла до мене і гнівно випалила.-Скажеш хоч слово ,що бачила мене,отримаєш багато проблем.
Як Артур міг тримати поряд з собою таку змію?А наче розумний мужик...
-Ти мені погрожуєш?-навіть розгубилася від такої заяви.
-А ти не така і ідіотка як я думала.-ухмильнулася Каріна і вийшла з кабінету.
Та що це за день сьогодні такий?З розуму можна зійти.
Я присіла на м’який диван і задумалася.Схоже Каріна працює на тих,кому вигідно щоб НКН не повернулися в шоу-бізнес.Я звісно не знаю ,які там у хлопців конкуренти.Але скоріш за все це робота Романова.Чому ж цей чоловік ніяк не може відпустити НКН?І на що він взагалі здатний якщо Каріна так відкрито мені погрожувала?
-Діана?-здивовано запитав Артур заходячи в кабінет.Напевне він і не думав мене сьогодні ще побачити.
-Я хотіла уточнити,щодо інтерв’ю НКН.-пояснила я.-Просто у мене завтра вихідний і я незнаю чи потрібно мені бути присутньою на ньому.
-Завтра хлопці виступатимуть на одному з музичних каналів і заспівають «Меріду».-пояснив Артур.-Марк уже готується до інтерв’ю,з цим проблем не буде.Увечері хлопці виступатимуть у нічному клубі і виконають пісні з нового альбому.Це їхній перший виступ після перерви.
-Ви так швидко усе розпланували?-здивувалась я.
-Чому це я?-усміхнувся Артур.-В моїй компанії працює багато професіоналів.І поки ти була занята на зйомках ми вирішували інші важливі питання.Ти звичайно молодець,але не можеш виконувати кілька справ одночасно.До речі,ти зможеш прийти завтра на концерт?
-Нажаль на завтра у мене інші плани.-швидко відповіла.Нізащо не проміняю Олю на НКН.Мені їх і так вистарчило за цей тиждень.Треба трохи душу відвести і викинути з голови придурка Марка.
-Шкода.-здалось,що Артур навіть засмутився.-Тоді можеш відпочивати.
Я встала і вже зібралася йти,але згадавши про Каріну сіла на місце.
-Щось ще?-здивувався Артур.
-Тут така справа..-невпевнено почала я.-Коли я прийшла в ваш кабінет тут була Каріна.Вона рилася в ваших документах.
-Вона тобі погрожувала?-нахмурився Артур.
-Вас лише це хвилює?-розгубилася від його реакції.-Якщо Каріна шукала інформацію на НКН то...
-Я знаю що Каріна працює на Романова.-перебив мене Артур,а мені залишилося лише тупо на нього витріщатися.-В моєму кабінеті стоять камери і це уже не перша її ревізія тут.
-Тоді чому ви її не звільните?-не могла ніяк второпати я.
-За допомогою Каріни ,Романов отримує інформацію яку я йому надаю.-усміхнувся холодно Артур.-Діана,давай домовимось ,що ти не будеш розкривати цю жінку.Я сам з нею розберусь коли прийде час.
В коридор я вийшла повністю розгублена.Голова йшла обертом від сьогоднішніх подій.Радувало лише те,що сьогодні я нарешті поїду у свою квартиру.
На вулиці було темно і холодно.Напевно скоро випаде сніг.Я побрела в бік зупинки,але швидко передумала і взялася ловити таксі.Хотілось якнайшвидше опинитись вдома і забути цей день як поганий сон.Та коли поряд зупинилось зовсім не таксі ,а чорний BMW X5 хотілось бігти кудись подалі.Навіть страшно було уявити хто ж сидить всередині,враховуючи усі події сьогоднішнього дня.
Коли бокове вікно опустилося показався усміхнений Макс.Я навіть зітхнула з полегшенням.
-Сідай,підвезу.-крикнув хлопець.
-Але я не їду в котедж.-відповіла швидко.-У мене вихідні і я додому повертаюсь.
-Тоді додому закину.-заявив Макс і я сіла в машину.Назвавши адресу я оглянула красивий салон авто.
-Тобі хіба буде зручно їхати на інший кінець міста?-стало навіть шкода хлопця,який мусив через мене кататись весь вечір.
-Думаю Кіра мене приб’є коли взнає,що я покинув тебе саму посеред вулиці вночі.-усміхнувся Макс.-До речі,ти чому так пізно вийшла з офісу?
-Треба було дещо уточнити перед вихідними.-відповіла я.-Тепер можу заслужено на два дні забути про НКН і зайнятись своїм відпочинком.
-Добре тобі.-хмикнув Макс.-Почекай,то на наш концерт ти не збираєшся?
-У мене є свої плани.-відповіла весело.-Моя найкраща подруга заручилася і завтра ми йдемо в клуб святкувати.
-Круто!-закивав Макс.-До речі,ти не в курсі чого Мік після зйомок приїхав злий як чорт?Наскільки ми чули зйомки пройшли добре..
-Без поняття.-відповіла тихо,але Макс якось підозріло хмикнув.
Машина зупинилася біля мого під’їзду і я поглянула на темні вікна в своїй квартирі.
-Дивно якось повертатись додому де тиша і спокій ,після шумного котеджу.-подумала вголос.
-Думаю ти скоро скучиш за нашою компанією.-усміхнувся Макс.-Шкода ,що тебе завтра не буде,але я розумію ,що і тобі потрібно перевести дух.
Подякувавши я вийшла з машини і побрела в будинок.Квартира зустріла мене тишею і я не роздягаючись я рішла на кухню.Було якось не привично сидіти тут самій,але я розуміла ,що мені потрібна ця передишка,щоб хоч трішки розібратись в собі.
І головне- в своїх почуттях до Марка і Артура.
.