звергнення короля 33 глава

Вже холодний труп лежав перед моїм лицем, недоступний другий принц помер від моєї руки, Клод звінсо був прекрасним але в житті не зрівняється з Ріару. 

- сестричко!- раптом по заду себе я почула голос Емінуеля

- Емі 

- ну я просив мене так не називати 

- мені ж можна

- так можна 

- ну що з тими двома принцами 

- мертві 

- це моя сестричка! нікого не буде шкодувати

- що там з королем 

- уже чекає на нас 

- а що з гвардією

- вся вже давно мертва 

- чудово 

- ідем разом Елайзло - він простягнув свою руку яка була в крові, моя ж не краще. Я взала і ми пішли до короля

- О! батьку

- діти мої ви в порядку ?

- тату ви сумнівались в моїх з Елайзою здібностях?

- авжеж ні ) 

- ідемте король вже очікує на нас - в цей момент в батька зявилась чарівна посмішка, це означало що трон скоро буде повністю зруйнований

Ми зайшли в великий зал до короля. Великі просторні обшини і золоті речі, на аудієнцію зазвичай запрошують більше двох тижнів щоб з ним зустрітись, А в нього виходу немає ми б всеодно ввірвались.

- королю ~ - з насмішкою сказав мій батько - чи радше вас називати, минулий король?

- хто б міг подумати, що саме ти станеш виновцем перевороту 

- якщо моя донька захотіла я все зроблю 

- то ти маленько Елайза цього захотіла?

- а по чиїй ще прозьбі мій батько так би поступив 

- і то вірно..

- то нам вас вбивати чи самі здаєтесь?

- ну я не здамся, краще помру як достойна людина...

- ну повірте в наших руках ця імперія стане більш достойнішою ніж за ваше правління 

- а що з старшим сином ?

- Елайзо! що плануєш зробити з ним ?

- буде жити 

- чув?

- чув-чув.. - в цей момент Герцог Пікірінг проткнув його мечем прямісінько в серце 

- помирай 

- кха.. дяку, що старший живий... 

- дякую скажи моїй прекрасній дочці

- дякую маленька Елайзо..

Після цих слів, його минула величність, впав на підлогу не дихаючи з посмішкою на лиці.

- ну, довго ти ще там будеш стояти, перший принц ?