початок чогось нового 31 глава

Дорога справді була довгою, ми їхали три дня за цей час я бачила багато тварин і спів птах здавався таким невимушеним. Незамітно пройшов час і ми дістались до мого дому, була пізня ніч тому ви рішили, що скажемо моєму батьку про те що я вернулась лиш завтра коли він проснеться. 

- Лізі? - вот чорт і як так вийшо !

Зараз поясню як це сталось. Ми повернулись пізно і я захотіла поїсти а будити служанок не хотілось і тому я пішла до кухні сама, можливо так я була тут давно але я добре памятала дорогу. Лиш прийдучі до кухні я пішла готувати собі нічний перекус і щось поїсти. Зробивши нарешті їжу і наливши фруктового чаю лиш сідаючи за стіл в кухню заходить батько який має кепський вигляд. Так він все ще має свою ауру і всі зрозуміють що це Великий Герцог Пікірінг але такий стомлений і безвихідний вигляд я бачу вперше. 

- Лізі це справді ти?- Лізі-це моє дитяче прізвисько

-  тату, я..я 

- Лііізіііі ! - ой боже його голос занадто голосний він може так когось розбудити 

- тату я в порядку зі мною нічого не сталось 

- но твоє волосся.. - в голосі відчувались нотки смутку і явного жалю 

- вони відростуть знов до того ж мені так більше комфортніше 

- добре- він похожий на песика 

- Лізі, чому ти покинула нас? 

- Є свої причини батьку

- но чому ти нам нічого не сказала?

- я хотіла відпочити не від вас а від всього 

- Лізі ми можемо про це поговорити якщо ти хочеш

- просто не знаю готовий ти це почути?..

- я твій тато неважли що ти хочеш мені росказати я добре вислухаю тебе сонечко

- гаразд.. - я не змогла стримати сльози, мій голос тримтів а батько підійшов і обняв мене заспокоючи 

- все гаразд донечко.. все буде гаразд. Неважливо яке рішення ти хочеш приняти я буду з тобою 

Пройшло трохи часу поки я заспокоїлась і прийшла в себе. 

- тату діло в тому що...- я розповіла все.. геть все, про те, як переродилась, як обіцяла помститись Маркусу, як Клод мене зрадив, і те що Ріару завжди був зі мною крім першого життя. Батька це дуже схвилювало але він постарався зрозуміти. Його очі наповнились слізьми, як наш рід погиб через мою любов і ревність до Маркуса. І те що я перестала його кохати після зради ще давно. Про те як замучилась жити в цьому світі і хочу спокою. Під час росповіді мене уважно слухав. Ми просиділи на кухні до ранку а мої росповіді дивували його ще більше але він під ранок, як тільки зійшло сонце обняв мене і сказав...

- я буду завжди на твоїй стороні... те що ти пережила через цього придурка Маркуса.. І як він тільки посмів назвати мою прекрасну дочку відьмою!? магічні сили в цій імперії тепер стали чимось поганим? відколи це якщо сам імператор володіє ними. 

- батьку...

- непереживай я зроблю все щоб вони пошкодували про це! неважливо чи це було в цьому житті чи в минулому вони будуть страдати!

- хоч зробимо переворот!- з кутку кухні я почула голос брата 

- брат ! 

- ах ти ж паршивець малий! весь час підслухував нас!

- звісно почути як ти батьку матюкаєш Маркуса слухав чуть не сам імператор 

- що справді ? 

- ну як сказати він би почув якиби я не прибрав трошки людей, які могли б йому росказати

- брат.. - Емінуель підійшов до мене і погладив по голові

- ти стільки пережила сестричко 

- ах ти  ж паршивець! 

- батьку невже ви не згодні? 

- з тим що можна влаштувати переворот заради того щоб помститись тому придурку ? 

- ну так ?

- я тільки за 

- ну все вирішено

- а мою думку ви не хочете спитати 

- ну Лізі ти ж не проти - вони дивились на мене з таким поглядом що я ніяк не могла їм відмовити 

- я з всіми руками і ногами за 

- Ура моя дочурка найкраща в світі

- моя сестра превосходить саму імператрицю !

- брате !

- я по факту кажу 

Всі ми вирішили піти спати, а то цілу ніч не спати було виснажено, хоча не берем до факту, що брат сильний маг як і батько які могли хоть днів десять не спати з ними все б було в порядку. І для Елайзи це не вперше, вивчати книги магії і етикет заради того щоб стати якомога значною людиною ніж міг бути будь хто.