Як виявилось влаштували мені похорони, як чула зібралась вся арестократія, навіть сам Імператор відвідав похорони і хворий перший принц. Мені стало трохи не зручно, що заставила самого першого принца прийти але добре. В нас в містечку було тихо і спокійно, мали гроші і все було добре. Так пройшов напевне рік, кожен раз як моє волося відростало я його зрізала. Коротке волося виявилось йшло мені набагато більше ніж довге. Чому я раніше цього не зробила.
- Міра!
- так ?
- твій робочий день скінчився
- ой справд? я й не помітила хаха
- так справді, йдемо додому я приготував поїсти
- вже йду!
Мені дуже подобалось проводити час з Ріару, такий спокій. Шкода напевне батька.. він братом напевне переживають.
- про що задумалась? дружино - він посмішливо посміхнувся
- про батька з братом, вони напевне сумують, переживаєш про мене а чоловічок?) - Ріару почервонів
- звісно переживаю!
- як мило
Я взяла його за руку і ми пішли так додому. Хоча я думаю, що маг його може заспокоїти тому що мою магію можна відчути як ще живу, но я старалась як можна більше приховати її. Зі мною Ріару і мені так спокійно. не хочу лишатись цього спокою.
Ми прийшли і тут же сіли за стіл, але коли ми почали вечеряти до нас зайшли рицарі з гербом сімї Пікірінгів.
- добрий вечір, ви когось шукаєте ?
- Герцогине пройдвть з нами
- перепрошую, но де ви тут побачили герцогиню ?
- Елайза Пікірінг перестаньте прикидуватись
- Господиня Елайза Пікірінг померла рік назад чи не так ? Не розумію кого ви шукаєте
- якщо ви мирно не підете з нами нам прийдеться примінити силу
- да ви що ?
Людей виявилось доста багато но це не значить що вони можуть справитись з одним з ліпших магів імперії.
- ну нападайте !
Вони всі почали нападати і доставати зброю, створивши магічний круг для себе й Ріару ми дейякий час були в безспеці. З допомогою магію я могла відбиватись від них, звісно дехто покалічився але вони самі винні! З них лишився и\тільки один якого я добре знала.
- Герцогине- той приклонив переді мною на одне коліно і сказав
- Герйог дуже сумує.. Він не може нормально спати а недавно його магія чуть не вийшла з під контролю.
Ця інформація привела мене в шок, я не думала, що все насільки серйозно.
- Герцогине будь ласка..
- Елайза? як поступиш?
- Ріару це ж мій батько..
- я підтримаю любе ваше рішення
- я поїду..
Ріару посміхнувся хилою посмішкою.
- як скажете