Якщо я помщусь за себе і свій рід, хто стане в главі корони? Можна поставити свою людину, батько в любих випадках буде за мене. Хочу втекти від цього всього.
- Ріару...
- так господине?
- якщо я тебе дещо попрошу ти виконаєш?
- так все що ви прикажете господиня
- навіть якщо цьою прозьбою буде втеча?
- так
- і ти без найменших сумнівів мені поможеш?
- так
- отож.. Ріару, допоможи мені втекти.
Ріару трохи посміхнувся і щирими очима подивився на мене
- З радістю господине Елайзо
Він підняв мене на руки, барєр розвіявся. Піднявся до моєї кімнати, там смерділо трупами, взяв мої коштовності і я лишила пірване пляття, налила трохи своєї крові на тому і ми зійшли з мого балкону і Ріару перемістив нас в маленьке містечко і ми поміняли коштовності. Імя я собі поміняла і зрізала волосся. Тепер моє імя Міра або ж Міражанна, Ріару теж імя змінили тепер він Серафим. Ми зареєстрували себе як чоловік і дружинаа. Ріару почервонів як тільки я запропонувала цю ідею, але погодився. Ми поселились в невеличкому будиночку і почали носити звичайний одяг. Хоч гроші і були всеодно ми влаштувались на роботу. Ріару займався тим що виконував якусь фізичну роботу. Я ж пішла в газетницьку справу. Платили звісно не багато але цього вистачало.