спогади ? 23 глава

Ми виїхали дуже рано , година напевне була п`ята. Лишень світало, ранок виявився шумним , навіть дуже. Мене переодягли в плаття знатної дами іще з верху накидку взяли , я вже трохи замучилась з цим но розумію щоб створити і виконати мою помсту я маю залучитись якомога більше підтримкую дворян та простих селян. Мене посадили в карету а Сесілю сказали йти пішко. Це напевне через те що він проста людина. І знов всіх розділяють на класи , треба буде піти на ринок рабів. Работоргівля заборонена законом. Но знать хвилює той закон? Вони роблять що хочуть, всі ці надмінні лиця вже достали.

Голова болить а тіло ломить. Моє тіло ніби помирає, якщо я справді помру , то все що я старалась робити заради помсти , все пропаде ? Тоді для чого я стараюсь ? Хто мене може полюбити ? В останій час ніби заганяю себе в депресію. Но я нічого може з цим поробити. Мені би один день побути одною , щоб мене ніхто не трогав.

В цей момент коли ця думка проскакнула в мене в голові, я відключилась. Куча криків а потім , все різко затихає , я більше нічого не відчуваю , не переживань , не страху , ні болю , ні сумнівів. Моє тіло було в якомусь екстазі , я нічого не могла з цим зробити , До цього все тіло боліло а коли я відкрила очі я побачила свою стару кімнату з минулого життя до того як я стала герцогинюв. Затишна кімнатка , не велика за розмірами , украшена плакатами від аніме та манг , обложки книг. І тут мені попалась картина яка так і кликала до себе , вона мене лякала но я так хотіла до неї доторкнутись що нічого не можу поробити. 

Доторкнувишись до тої картини ,я проснулась але , в такомі місці в якому я раніше не була , то був завянутий сад з кучами дерев і квітами , і на мене подивилась дивна дівчина , зелене волося і жовті очі. А плаття було як у простолюдинки . Я лежала на тих гнилих квітах а вона до мене підійшла.

- добрий день 

- а добрий 

- як ви сюда потрапили 

- я не знаю 

- вот як 

- як вас звати ? 

- Намі де Карло 

-Елайза Пікірінг 

- та сама Елайза ? 

- яка ще та сама ? 

- Велика герцогиння з роду Пікірінгів , заняла на престол свого претендента і вбила короля і його нащадників 

- думаю ви мене з кимось перепутали 

- ну по зовнішності ви підходити і по імені і Герцогському роді 

- вот воно як 

- щ-що з вами ? 

- напевне мій час перебування в тихому місці закінчується 

- в-ви помираєте ?! 

- хто його знає, навіть краще померти ніж жити так 

- ч-чому ви так думаєте 

- тому що я замучена 

На цих словах моє тіло повність пропало а у Намі на очах проскочали сльози які в ітогі пролелись на звсохші квіти які все таки преобрели життя.