Після 8 місяців мені вже стало краще, я змогла вивчити бойові техніки а также володіння мечем. Мишці боліли через важкі треніровки, а думки були на диво погані. В цьому місці я рослабилась .
- Елі !
-ой так ?
- вечеря готова
- вже йду
Хоть на перший погляд будиночок не великий , но на справді в середині багатенько місця, підвал особливо великий , там я і посилилась. Багато снів снилось напевне звязані з моїм минулим, я почала замічати що моє праве око перекрашувалось в чорний колір в тот час коли ліве лишалось все тим же преркрасним рубіном.
- Елі тебе щос турбує?
- що?
- ти виглядаєш неважливо, щось сталось ?
- не сказала би
- в тебе очі опухші, в під очима мішки, виглядаєш як висушений огірок.
- це напевно просто замученність
- ти навіть до їди не притронулась
- нема апетиту
В цей день у мене мали початись "дівчачі дні" . Цей момент я ненавиджу більше всього. Особливо тоді коли тут нема нормального обезболюющого як в моєму минулому світі , а точніше лише деякі його відрізки , чи то просто сон. Я не знаю , вс в моїй голові перемішалось. Хто я , чому я тут , чому я жива , чи правдиве все те що я бачила в снах. Я не могла найти відповіді на ці питання. Коли я лише лягла на ліжко , зверху почувся дивний грохіт і я тут же піднялась.
- Елі біжи ! - Сесіль був ізранений а його лице ніби було поцарапане
- Що сталось ?! - я не збиралась тікати, оскільки він приютив мене
- герцогине ! - з далека я почула голос дуже знайогомого мені персонажа.
- Ріару ? - як тільки я назвала його по імені він тут же побіг до мене в обійми зі сльозима
- Елі, що це значить ? - Сесіль був в замішательстві оскільки напевно він не розумів повної ситуації.
- дозвольте офіційно представитись , мене звати Елайза пПікірінг, перша дочка герцога Пікірінга і друга дитина його сійства