відпочинок 19 глава

Моя голова росклювалась від тої інформації яку я тільки що почула. Сльози котились по моїм очам, я сумніваюсь що можу комусь довіряти. А якщо я навіть своїй сімї не можу довіряти, як тільки я вибігла з герцогства я впала на холодний сніг який ховав мої сльози. Мене трясло а голова була забита тисячими думок , я думала що може якщо я тут же покінчу з життям самогубством зможу закінчити ці безкінечні перероджування і терзіння. Я не можу зараз згадати що я робила в тот момент, голова ніби в тумані і ніби я стала спокійною. Моє тіло перемезло, я заснула закриваючи себе снігом. Коли же я проснулась , опинилась в дуже тісненькій кімнатці але такій зручній. Віяло спокоєм і добротою і теплом навіть коли на вулиці йшов сильніший сніг.

- о ви вже проснулись ? - почувся дуже приємний голос хлопця но я не могла на нього подивитись 

- д-ддея ? - голос був хриплий і непонятний. Я навіть сама його не впізнала

- ти в мене дома не переживай

- як це не переживати? 

- я зготував суп 

- а 

Хлопець допоміг мені піднятись аж тоді я побачила його лице. Темно синє волося і фіолетові очі, ніби аметист стояв передімною , його плечі були широкі і ніби затуляли мене від всього поганого що тільки може статись.

- дякую.. - я знатно почервоніла но мені було дуже приємно бо тут було тихо і затишно 

- можете лишатись тут на тот час на скільки хочете 

- а я не можу так поступити.. 

- можете 

Я була дуже рада оскільки мені треба було відпочити від того що зі мною сталось а якщо я буду жити звичайним життям то напевно буду в порядку.