Коли я проснулась Олівер все ще був зі мною в кімнаті но Ріару його близько не підпускав.
- тупа ти зміюко ти мене пропустиш ?
- даже не подумаю
- чому? я знаю спосіб як зробити щоб вона проснулась
- моя господиння сама проснеться а я тебе не пропущу
- ах ти ж
Між ними точно йшла якась війна
- кхм- несамовито я їх пробудила скажем так з стану ворождби
- господиння ! - Ріару тут же підбіг до мене і знов плакав обнімаючи мене но дивлячись на Олівера
- як ви ? - Олівер мягко спитав і повільно підшов до мене
- я в нормі - він взяв мою ліву руку і поцілував
- ви все ж таки запамятали
- я міг би і праву но хтось не дозволить мені цього зробити
- герцогине до вас ще один гість
- і хто це ?
- герцог Клод
У мене перехопило подих. Я не готова з ним бачитись но іншого виходу напевно нема.
- нехай ввійде
- слухаюсь
- Елайза ти впевнена ? - Ріару дивився на мене з поглядом який говорив як він за мене переживає.
- так - я з гнилою посмішкою подивилась на нього і саме в тот момент вйшов Клод
- можна ми поговорим один на один ?
- добре
- НО!- Ріару і Олівер вскрикнули в один голос
- ніяких но...
- ми будем за дверима - вони вийшли
- це ваше третє переродження так?