Коли ми вертались додому я почула на собі погляд но коли обернулась нікого не було, не можу сказати хто то був но це мне сильно насторожило. Коли я знов повернулась, моє серце було проткнуто стілою. Ембер дістала свій меч і повернулась а Міа почала плакати і діставати артефакти. Я вже не могла нічого зробити, Ріару притулився до мене і я просто окровавленими руками погладила. Коли я проснулась я була в своїй кімнаті, знов. Я подумала що переродилась но Ріару був зі мною в гінській формі ніби захищав мене своєю шкірою.
- я жива..?- ці слова випадкого я скзала в голос
в цю же мить Рірару став людиною. Я була в такому шоці що ніого не могла сказати хвилин 10
- Р-Ріару ?
- Господиняяя - він почав обливатись сльозми які котились по його холодному обличі
- Ріару ?- я сиділа в ступорі а він сів на коліна і весь час плакав не думаючи я його обняла
- Господиня....- він все більше росплакався його шкіра на сонці відблищувала чішуйки чорнуватого кольору.
- ти весь час був людиною ? - неохоче я це спитала
- я перевертень , на половину звір на половину людину можу первтілюватись в свою справжню форму.
нокли він ще шось хотів мені сказати ввірвались : батько , брат , Ембер , Клод ( третій принц) , Міа і Олівер ( власник магічної башти)
- що ви тут всі робите - я дуже злякалась коли побачила Клода. Страх що він вбє мою сімью як минулого життя, вбьє мене лякала мене до мурашок на тілі.
- Третій принц , Клод прошу вас вийти - я дивилась на ліжко і по моїм очам чуть не покотились сльози
- Герцогине ? - Клод точно був в мешкані чому я хочу щоб він пішов я не стрималась і скрикнула
- ВИЙДІТЬ З МОЄЇ КІМНАТИ - Клод тут же вийшов а моє лице було було сповнено сльозима тепер не я заспокоювала Ріару а заспокоювали мене. Олівер поставив захисний барьєр що навіть королівська сімья би не війшла
- Сестричка! шо сталось ? ти впорядку ? як добре що твоя рана затянулась
- рана ?
- тобі попали прямо в серце стрілою
- стрілою... Точно ! як я жива ?- моментально я подивилась на свою ліву руку з позначками , сакура все ще була одна
- тебе вилікували - тихо промовив Ріару - твоя позначна не зникла бо тебе встигли спасти.
- вот як.....
я все ще була вступорі. -Як ти знаєш про позначку Ріару ?
- бачив похоже в трьох людей но вони покінчили самогубством.
- вот воно як...
- Господиня- Міа підбігла до мене і обняла - я така рада .
- Міа, це ти мене вилікувала ?
- ні..
- а хто?
- до вас підійшов чоловік в балахоні і вилікував магією- я моментально подивилась на Олівера , но він не проізвольно шатнув головою що то не він
- ех.... - напевно в душі я зрозуміла хто то, но я навіть не бачила його лиця. Коли я хотіла щось сказати мої очі злиплись і я впала ніби заснула.