незнайомець 11 глава

В честь цього батько організував мені бал і величезний грошовий приз. Сказав ніби " це за те що ти подорослішала ". Коли я йшла з кімнати після слів батька і брата я посміхалась. Но не очікуваним для мене стало інше, коли я заходила до своє кімнати мене зустрів незваний гість. Хлопець ростом в 180 +- був вдітий в чорний плащ закриваючий лице і сидівши біля вікна яке було відкрите повністю. Ріару ніяк на нього не відреагував тому я зрозуміла що ця людина не причинить мені зла. 

- ти сьогодні була неперевршена 

- дякую - трохи посміхнувшись я закрила за собою двері - ти хто і що робиш в моїй кімнаті 

- так зразу до питань ? 

- я не люблю довго чекати 

- і як тобі мій хлопчик - з під його капішона була видна посмішка 

- я не розумію про кого ви говорите 

- да ну ? цей звір явно мене зараз зїсть якщо я роскажу всю правду.

- правду ? 

Коли я збиралась блище підійти до хлопця який стояв бія мого вікна Ріару не дозволив мені цього зробити і перетворившись в свою справжню форму став серед нами але лице до вікна .

- Ріару ? - я з здивуванням покликала його

- так вот яке ти йому імя дала , ну що справді гідне його 

- ви його знаєте ?

Я можу поклястись що Ріару чуть не вбив ту людину но він пропав так же беслідно як і появився. 

Після цього я не змогла заснути, Ріару давно спав но в нього дуже чуткий слух так що якби я порухнулась він би миттєво проснувся. Так пройшли два дня я все думала за того хлопця а Маркус і Клод кидали мені пісмя ніби я їх зворотила і не хочу брати на себе відповідльність . 

Брат поїхав до свого друга в академію а батько поїхав в сусіднє графство щоб вирішити деякі питання на рахунок шахти. Я лишилась одна тому покликавши свою служницю вибралась в місто і ми відправились на виставу яка була дуже популярна серед дворян. 

Як виявилось я була однією з головних героїн тої пєси. Прекрасний принц маркус і Його невинна дружина Емілі яка виявилась святою протестують проти незгоди злодійки яка закоханна в принца но він її не любить і вона вирішила пакостити Емілі. 

Як би мені не хотілось но ця пєса мене сильно дратувала томущо я справді була такою но я ніколи не обіжала Емілі чи якось її оскорбляла. Єдине що я робила так це танцювала під дудочкою Маркуса як якась його тваринка. Ми прогулялись ше по магазинам і відправились в на тот момент популярну кафешку з десертами яка виявилась не дуже дорогою що і селян би зміг купити собі тот чи інший десерт , і я була дуже задоволенна. Під кінець дня ми відправились в наш маєток і аже не встигши переодітись я заснула від насичення цього дня.