- Елайза ?
Тато був в шоці від моєї поведінки. Но своїми міцними руками він мене теж обняв.
- Міледі! - я почула дуже знайомий голос дівчини , то була моя служниця яка завжди була на моїй стороні . Навіть після того як я була відвергнута вона мене підтримувала.
- Міа ?
Дівчина швидко мене обняла, а я лиш плакала в їхніх обіймах. Скоро прийшов і старший брат Емінуель . Ім'я йому дала мати, а мені батько. Через декілька хвилин я перестала плакати, а мої очі були дуже опухшими.
- як ти себе почуваєш ?
- краще, дякую
- що сталось
- мені просто приснився кошмар... Де мене спалюють, а наша сім'я була винещенна.
- біднятко наше... - тато після цих слів дуже сильно мене обняв.
- Сьогодні до тебе приїде спадковий принц щоб провірити твоє самопочуття.
- ні !- я закричала коли сказала це.
Брат з батьком а також Мія дивилась на мене з дуже здивованим обличчям. Звісно я розуміла чому , тому що раніше я раділа любій про нього звістці, но зараз я не хочу нічого про нього чути.
- я ще не добре себе почуваю не треба щоб кропринц бачив мене в такому світі.
- якщо ти не хочешь, звісно можеш нічого не робити , скажіть кронпринцу що моя дівчинка себе погано почуває.
- тут же повинуюсь.
Я лижала в ліжку 3 дня , хоть і говорила що мені добре мені ніхто не вірив.