Свято Новий рік 

Автор: пухнастий білий кіт із помаранчевими очима, 

який дізнався, що Новий рік — це одночасно жах і захват. 

Новий рік — це щось дуже дивне. Якщо ви, як і я, кіт, ніколи не чули про це свято, ось вам попередження: усе почнеться з ялинки, а закінчиться хаосом, від якого ви будете ховатися під диваном. 

Катя, моє Чудовисько, була в якомусь шаленому захваті. Вона мила вікна (навіщо?), прибирала шафи (де я зазвичай сплю) і навіть мене намагалася чистити липучкою. Добре, що не влаштувала мені день SPA. 

— Котику, ми маємо підготуватися до свята! — заявила вона. 

Підготуватися до чого? Я не розумів. Але коли з’явилися ялинка, гірлянди й коробки з блискучими штуками, я вирішив, що Новий рік — це просто гра для котів. 

Коли ялинку прикрасили, я вирушив її досліджувати. Спочатку перевірив гірлянду — її можна гризти. Потім мішуру — ідеально для кігтів. А кульки виявилися просто чудовими іграшками — вони прекрасно котяться по підлозі й приємно шарудять! 

— Ні, Сніжок, ти не допомагаєш! — обурювалося Чудовисько, забираючи в мене кульку. 

Хм, а я думав, це для мене. 

Ялинка простояла вже цілий тиждень. Я вдосталь награвся. Але тут моє Чудовисько почало активно готувати їжу. Такої кількості запахів на цій кухні я ще ніколи не відчував! Риба, м’ясо, щось незнайоме... Я тихенько прокрався на кухню й спробував поцупити шматочок шинки. 

— А ну, геть! — Чудовисько помітило мене раніше, ніж я встиг ухопити здобич. 

Але я не здався. Вичекав момент, коли вона відвернеться, і знову спробував. 

До вечора дім наповнився незнайомцями. Вони шуміли, сміялися, грали в якісь дивні ігри, а я, сховавшись під диваном, спостерігав за цим безумством. 

— Сніжок, іди сюди! — кликала мене Катя, але я не довіряв цим людям. 

У розпал вечірки всі почали кричати: 

— Десять! Дев’ять! Вісім!.. 

Я не розумів, що відбувається, але шум ставав дедалі гучнішим. 

І ось у момент, коли всі закричали: «З Новим роком!», пролунав оглушливий хлопок. 

— БАХ! — вибухнула хлопавка, і я кулею рвонув під ліжко. 

— Сніжок, це просто феєрверки! — Катя намагалася мене заспокоїти, зазираючи в мою схованку. 

Просто феєрверки? Та це ж війна! 

Коли гості почали розходитися, Катя нарешті залишилася сама. Вона дістала з кухні щось смачненьке, сіла на диван і покликала мене: 

— Ну, йди сюди, мій переляканий. 

Я обережно вибрався з-під ліжка. На столі лежав шматочок рибки. 

— Це тобі. З Новим роком, Сніжок! — усміхнулася вона. 

Я сів поруч, образливо фиркнув, але рибку все ж з’їв. 

Новий рік — це шум, світло, гості й вибухи. Але наприкінці залишаються смаколики, затишок і Катя, яка хоч і Чудовисько, але моя. 

P.S. Якщо ви бачите, що ваше Чудовисько готується до Нового року, то будьте готові. Вам треба сховатися ще до того, як почнеться безумство, і вийти тільки на смаколики.