7 РОЗДІЛ / НОВИЙ ДІМ - НОВЕ ЖИТТЯ.

Церемонія почалася, і я насилу зосередилася на словах. Його голос звучав рівно і спокійно, але в моїй голові тільки й було думок про те, як це все здається неповним без мами Адама тут. 

Дивиться на свою наречену з ніжною посмішкою Адам сказав

- Знаєш, я не можу повірити, що цей момент настав. Все здається таким не реальним.

- Я теж не можу повірити. Я завжди сприймала це як дружбу, а зараз стою тут і збираюсь сказати 'так' нашому сімейному життю.

Адам бере обручку  та одягає мені на палець

- Ти — моя найбільша мрія, і тепер я можу офіційно сказати, що вона збулася.

Посміхається я з ніжністю дивлюсь на обручку 

- І ти — моє найбільше щастя.

Дивиться на мене Адам продовжує

- Ти пам'ятаєш, як ми вперше зустрілися? Я досі пам'ятаю в деталях цей день.

Дівчина сміється 

- Звичайно, пам'ятаю. Ти був таким впевненим і усміхненим, малим хлопчиськом, я відразу зрозуміла, що з тобою буде весело.

Адам бере мою руку у свою і ніжно її цілує 

- І ось ми тут, разом. Я обіцяю тобі, що кожен день нашого життя буде сповнений щастям і любові.

У цей момент я подивилася на нього і побачила, як його очі сповнені хвилювання. Він тримав мою руку міцно, і я відчувала, що його підтримка була для мене важливішою, ніж будь-коли. Ми обмінялися присягами та обручками, і я намагалася забути про порожні місця за спиною.

Церемонія тривала, і після того як ми підписали документи та стали офіційно чоловіком і дружиною, я почувалася одночасно і спустошеною, і окриленою. Нам вдалося створити цей день для нас, попри те, що він виявився не таким, як ми планували. Але ми зробили цей день разом, я для нього, а він для мене, і це найголовніше.

Ми вийшли з РАГСу, і в цей момент я подивилася на нього. Його обличчя відображало змішані почуття — радість і жаль. Я притиснулася до нього, відчуваючи, як його обійми дають розраду й силу. Ми зробили все, що могли, щоб цей день залишився в наших серцях як символ нашої любові та відданості на віки один одному.

Він узяв мене за руку, і ми попрямували до ресторану, яке я заздалегідь забронювала для нашого обіду. Воно знаходилось близько РАГСу там було затишно і тепло, і я відчула, як напруга і хвилювання по трохи відступають. 

Сидячи за столом біля вікна, ми обмінялися поглядами, сповненими ніжності. За вікном місто вирувало своїм життям, але всередині нас панувала тиша і гармонія. Ми вибрали страви, які обоє любимо, і насолоджувалися смаком, обговорюючи, що будемо робити далі.

Після обіду ми вирішили прогулятися парком, який був неподалік від ресторану. Літо було в розпалі, і природа тішила своїми яскравими квітами та зеленню. Ми трималися за руки, як закохані підлітки, і гуляли, насолоджуючись кожною хвилиною життя.

У парку ми знайшли відокремлене містечко біля озера, де сіли на лавку. Він поклав голову мені на плече, і ми просто сиділи в тиші, спостерігаючи за качками та відображенням неба у воді. Ці миті були сповнені спокоєм.

Не помітно настав вечір, сонце почало сідати, ми викликали таксі та трохи втомлені, але щасливі поїхали до тепер уже нашого дому.

Приїхавши до будинку де виріс Адам, ми зайшли в великий просторий двоповерховий дім, його мама зустріла мене з теплою посмішкою, але я помітила, що в її очах була тінь невдоволення. Я постаралася не звертати на це уваги, знаючи, що я постараюсь зробити все можливе, щоб стати  частиною родини. 

Піднявшись на другий поверх, я зрозуміла, що вперше знаходжусь в його будинку, адже завжди зустрічались на нейтральній стороні. 

"Вони вдвох у напівтемряві, у тихому й відокремленому світі, куди не проникав жоден сторонній звук. Свічки м'яко освітлювали кімнату, кидаючи мерехтливі тіні на стіни й меблі. Кожен рух здавався наповненим значенням, кожен дотик — обіцянкою."

"Він обійняв її, притягнувши до себе, і їхні губи зустрілися в довгоочікуваному та пристрасному поцілунку. Його руки ковзнули по її спині, ніжно, але наполегливо. Дівчина тремтіла від хвилювання "

- Ти прекрасна — прошепотів Адам, дивлячись у її очі з пристрастю та захопленням.

"Він повільно ковзнув пальцями по її шкірі, відчуваючи її тепло і м'якість. Кожен сантиметр її тіла відповідав йому, наче вони були створені одне для одного. Вона заплющила очі, насолоджуючись кожним дотиком, кожним ніжним поцілунком "

- Я хочу, щоб ця ніч була особливою — сказав він, відриваючись на мить, щоб подивитися на обличчя Сьюзан, яке освітлювало лише свічки.

- Вона вже особлива — відповіла дівчина, усміхаючись і притягуючи його до себе ще ближче.

"Його губи знову знайшли її, і поцілунок став пристраснішим, наполегливішим. Вони повільно рухалися разом, як у танці, насолоджуючись кожним моментом. Їхні тіла сплелися, і час ніби зупинився. Усі їхні почуття, емоції, мрії та бажання поєдналися в цій миті "